Після гучних заяв нової влади начебто замаячило «щастя» для підприємців – амністія, зниження ставок, ліквідація податкової міліції, оптимізація роботи інспекції тощо. А де реалізація сказаного? Чи не збережеться під новими вивісками стара система утримання підприємців у «тонусі» замість принципово нової податкової системи?
Відомо, що бізнес – партнер держави, а не дійна корова, але як знайти баланс інтересів? Як виключити порушення? Очевидно змінити правила гри так, щоб бути порушником стало невигідно. Скажімо, перетворити орган формування бюджету на сервісну службу відповідно до гасла, зображеного на знаку податкової. Хорошим прикладом у цьому випадку міг би стати досвід Грузії, яка створила інститут податкових офіцерів, завдання яких не проводити перевірки з нарахуванням штрафів, а допомагати підприємцям не допускати помилок при веденні податкового та бухгалтерського обліків. Контролювати, попереджати та виявляти неточності, допомагати у виправленні – такою може бути основна функція нової служби. Безумовно, цілеспрямоване та систематичне ухилення від сплати податків слід припиняти, але значення цієї функції має бути другорядним.
Варто було б зберегти не більше 5-8 видів податків та зменшити розмір їх ставок (у ПК України вже є норма поетапного зменшення податку на прибуток та ПДВ); ліквідувати соціальні внески. Ці заходи разом з іншими перетвореннями могли б створити основу для виходу грошових потоків з тіні та поповнення бюджету замість зниження податкового навантаження.
Відомо, що краще робити, ніж переробляти. Тому варто було б розпочати з чистого аркуша, оголосивши податкову амністію та тимчасовий мораторій на проведення перевірок підприємств. Бізнес повинен почати думати про майбутнє та розвиток, а не про те, як домовлятися з перевіряльниками чи перехитрити митницю, щоб вижити.
І останнє. Створення спеціальних рахунків із ПДВ, як механізму викорінення «податкових ям», створює додаткові труднощі усьому бізнесу і, насамперед, – сумлінним платникам податків. Такі рахунки фактично змусять підприємства сплачувати податки авансом, що незворотно призведе до підвищення цін, які вже зараз не відповідають життєвому рівню населення. Крім того, головна мета – «мотивація для платника податків неухильно дотримуватись норм податкового кодексу та не ухилятися від сплати податку» – досягнуто не буде. Тому слід відмовитися від створення таких рахунків негайно. Боротьба з центрами конвертації повинна починатися не з тиску на бізнес, а з викорінення «покривань» і «зацікавленості» в чиновницьких кабінетах контролюючих органів.
З часів Незалежності держава сформувала переконання, що підприємець – це потенційний неплатник податків та причина дірявого бюджету, а податківці – чесні захисники Вітчизни, які ведуть боротьбу з першими. Поки ця філософія в умах політиків переважатиме, здорову та сильну економіку нам не збудувати.
АО «Адвокатська фірма «ADVICE»
Керуючий, адвокат Кулаков Віталій
Ні для кого не секрет, що бізнес в Україні живе у стані «бойової готовності» щодо постійних нововведень. Причин досить багато і об'єктивних і суб'єктивних, але основна з них – це постійна зміна законодавства, що так чи інакше регулює ведення підприємницької діяльності. Одним із яскравих прикладів цього є запуск систем з адміністрування податків, у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), а саме – системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків податкових накладних та коригування вартості.
Впевнений, що всі пам'ятають, як ця система була запущена у тестовому режимі, а вже з 1 липня 2017 року стала фактично одним із головних каменів спотикання ведення бізнесу для представників реального сектору економіки. Незважаючи на те, що головною метою запуску нової системи адміністрування була боротьба з різними схемами отримання необґрунтованої податкової вигоди, реальний «кошмар» отримали підприємства, які ведуть легальний бізнес. Саме ці підприємства не могли зареєструвати податкові накладні під час отримання відповіді на свої скарги від фіскального органу, наслідком чого стало погіршення взаємин із бізнес-партнерами тощо. Крім того, кількість заблокованих накладних збільшувалася з кожним днем, відповідно навантаження на комісії з розгляду скарг було неймовірним.
Нагадаємо, що з 1 січня поточного року було внесено зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими до прийняття нового порядку Кабінетом Міністрів України зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не проводитиметься. Міністерство фінансів України спільно з Державною фіскальною службою України розпочали активну роботу з підготовки такого нового порядку, наслідком чого став ухвалений Новий проект, який, імовірно, у березні поточного року має «ощасливити» підприємців різного рівня.
Чому ми говоримо так песимістично? Та тому, що сам проект розроблений фактично фіскальним органом і відповідно має фіскальний характер. Замість того, щоб зменшити порушення прав платника податків, зняти низку критичних питань для бізнесу, новий проект містить ще більше моментів, у тому числі й тих, які навпаки збільшують корупційну складову.
Наприклад, ми можемо говорити про запровадження так званого відсікаючого критерію 3% та поріг обсягу поставок на місяць у розмірі 500 тис. грн. Плюс запроваджується так звана інституція – показник позитивної податкової історії. Іншими словами, якщо операція має ризиковий характер, але платник податків має позитивну податкову історію, то реєстрація цієї податкової накладної не зупинятиметься. Природно постає питання, хто і яким чином оцінюватиме критерії ризикованості операції та дійсність позитивної податкової історії?
Важливо, що у проекті встановлюється право фіскального органу самостійно розробляти параметри призупинення реєстрації накладних, а самі критерії підлягають зміні кожне 10 число місяця, наступного за звітним. У результаті ми повинні ясно усвідомлювати, що фактично «правила гри» змінюватимуться систематично і щомісяця, що не можна назвати нормою. Це все ще раз підтверджує те, що проблем з реєстрацією накладних не уникнути однозначно. А хіба не для вирішення цієї проблеми мав бути ухвалений новий порядок системи моніторингу?
Необхідно врахувати, що згідно з новим порядком створюються комісії на регіональному та центральному рівнях. Рішення цих комісій реєструється протягом семи робочих днів у реєстрі, інакше накладна/розрахунок коригування реєструється в автоматичному режимі. Найімовірніше, з огляду на попередній досвід центральна комісія прийматиме рішення аналогічні регіональним комісіям, оскільки встигнути в обумовлений термін детально розібратися з кожною скаргою об'єктивно неможливо. Звичайно, рішення центральної комісії іноді будуть позитивними, але залишається ризик, що вони будуть позитивними лише для «певних» компаній.
На завершення, на жаль, хочу зазначити, що новий Порядок системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків податкових накладних не призведе до зменшення випадків безпідставного, з юридичного погляду, блокування реєстрації накладних, а отже, бізнес може повернутися до раніше існуючих проблем.
Ми розуміємо, що створення механізму, спрямованого на усунення схем отримання необґрунтованої податкової вигоди, дійсно необхідне. Однак для цього потрібно встановити чіткі, зрозумілі для фіскальних органів та бізнесу критерії оцінки ризиків. Крім того, у разі блокування реєстрації накладних фіскальний орган має забезпечити суб'єкту господарювання доступний, зрозумілий, оперативний та реальний спосіб захисту своїх порушених прав. При цьому, блокування накладних має стати не нормою, а більше винятком із правил, оскільки тоді можна назвати роботу системи досконалою і такою, що допомагає реальному сектору економіки, а не блокує роботу половини комерційних організацій.
Завершуючи цю тему зазначимо, що для реальної роботи нового порядку моніторингу критеріїв оцінки ризику необхідно забезпечити роботу реєстру заблокованих накладних, створити комісії з розгляду документів та пояснень на регіональному та центральному рівнях тощо. Залишається сподіватися, що нова «удосконалена» система моніторингу критеріїв оцінки ризиків не стане причиною зупинення діяльності підприємств реального сектору економіки, а зможе гідно боротися із сумнівними схемами отримання недобросовісної вигоди.
АО «Адвокатська фірма «ADVICE»
Керуючий партнер, адвокат Кулаков Віталій
АУТСОРСИНГ. Що це таке і навіщо мені?
Аутсорсинг (від англ. Оutsourcing - outer-source-using, використання зовнішнього джерела та/або ресурсу) - це передача організацією на підставі договору певних видів або функцій виробничої підприємницької діяльності іншій компанії, що діє в потрібній галузі. Термін «аутсорсинг» у нашій країні з'явився порівняно недавно і лише починає набирати своєї популярності.
Багато країн Європи та США вже давно делегують неприбуткові бізнес-процеси спеціалізованим фірмам. Йдеться про адвокатські (юридичні) компанії, компанії, що займаються наданням бухгалтерських послуг тощо. Популярність бухгалтерського аутсорсингу на даний момент досягла того, що майже в кожній третій європейській компанії така посада, як бухгалтер, відсутня. Кожна друга європейська компанія має юридичного радника, який надає послуги за принципом аутсорсингу. Це стає вигідним, оскільки спеціалізована компанія має свій штат висококваліфікованих співробітників, здатних виконувати завдання різної складності. При цьому, вартість послуг такої компанії не вища за вартість утримання штатного фахівця, а іноді й нижча.
Особливою популярністю бухгалтерський аутсорсинг користується у приватних підприємців та суб'єктів господарювання, які займаються ЗЕД. Хтось хоче оптимізувати витрати, а хтось відповідатиме високим європейським критеріям ведення бізнесу, займатися розвитком та прибутковістю. Іноді клієнти переходять на обслуговування після того, як на протязі 1–2 років поміняли кілька бухгалтерів та втомилися від постійних пошуків недорогого, але кваліфікованого фахівця.
Зважаючи на те, що кожен власник, керівник компанії ставить головну мету – отримання прибутковості, не дивно, що серед сучасного бізнесу набирає популярність така послуга, як бухгалтерське обслуговування «під ключ». При цьому, керівник компанії взагалі позбавляється ведення бухгалтерського та податкового обліку, подання звітності, своєчасної сплати податків та зборів, спілкування з контролюючими органами, архівуванням та зберіганням документів тощо.
Вартість послуг залежить від системи оподаткування, організаційної форми підприємства, кількості працівників, обсягу документообігу, контрагентів, обороту підприємства. Однак, це в жодному разі не може бути дорожчим, ніж утримання штатних фахівців, а переваги очевидні:
- не потрібно оплачувати відпускні, лікарняні та премії;
- зменшуються витрати на утримання фахівців як мінімум у частині сплати податків та ЄСВ із заробітних плат;
- відпадає необхідність забезпечення штатних працівників комп'ютерною технікою, канцелярським приладдям, копіювальною технікою тощо;
- не потрібно купувати десятки шаф для зберігання та архівування документів;
- оплата послуг на ведення бухгалтерії відноситься до валових витрат.
Варто зазначити, що українські компанії ще не готові переходити на аутсорсинг, оскільки хтось звик до свого бухгалтера; хтось вважає, що свого бухгалтера простіше контролювати; хтось переживає за збереження конфіденційної інформації тощо. Але є «але»... Наприклад, «свій» бухгалтер не завжди буде своїм, оскільки він може звільнитися, захворіти, піти на пенсію, зрештою, а в сучасній компанії завжди можна отримати кваліфіковану послугу. Контролювати можна як усно, так і у вигляді укладення договору. Ну а конфіденційність інформації закріплюється укладеними договірними зобов'язаннями, які шануються та виконуються сучасними компаніями.
Звичайно, обрати гідну аутсорсингову компанію не просто, адже потрібно знайти того, кому можна довіряти. Тут є низка рекомендацій: відвідайте сайт компанії, наведіть довідки про їхню діяльність та керівництво; відвідайте офіс компанії та поспілкуйтеся з їхніми представниками, щоб зрозуміти можливості фірми; ознайомтеся з детальним переліком послуг, правами та обов'язками сторін. Як мінімум, цього буде достатньо, щоб отримати перше враження про компанію, а такі висновки можна зробити переконавшись у простоті та зручності бухгалтерського аутсорсингу.
Сьогодні бізнес диктує нові правила, тому від вас залежить те, наскільки ви будете сучасні, мобільні та успішні.
Audit Consulting Group ADVICE
Адвокат Кулаков Віталій
(Докладніше - www.advice.ua)
Для багатьох наших співгромадян термін «банкрутство» асоціюється з чимось незвичним, новим і таким, чого треба побоюватись. Хтось із громадян України потрапив під скорочення у зв'язку з ліквідацією підприємства, хтось аналізує наслідки економічної кризи, хтось стежить за подіями у Греції та можливими втратами цієї багатої країни. Все це так чи інакше формує в цілому негативне ставлення громадськості до такого явища, як банкрутство.
У нашій країні процедура банкрутства регулюється спеціальним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". З назви даного нормативного акту випливає, що першим і основним, на мою думку, має бути саме відновлення платоспроможності боржника (якщо є ознаки можливого банкрутства), а потім, якщо іншого варіанту немає, його ліквідація. У зв'язку з цим законом передбачено і процедуру санації, і мораторій задоволення вимог кредиторів, і запровадження керівного органу – арбітражного управляючого, тобто все можливе для того, щоб «врятувати» підприємство та відновити його належну діяльність.
На превеликий жаль, останнім часом як такого бажання відновити платоспроможність боржника ні в кого не виникає. Дуже багато керівників та засновників свідомо використовують процедуру банкрутства, щоб фактично ухилитися від виконання своїх зобов'язань. Інші взагалі «кидають» підприємство, змінюють засновників на «невідомих» осіб і таким чином вирішують свої «фінансові» проблеми. Погоджуся, звичайно, що вони роблять це цілком законно, оскільки їхні дії не є здебільшого протиправними.
Однак не погоджуся лише з одним: поки ми не припинимо «зловживання» процедурою банкрутства, ми не зможемо стати високорозвиненою та економічно стабільною країною, завжди матимемо проблемних боржників як з боку держави, так і з боку комерційних структур.
Адже погодьтеся, коли на практиці у підприємства виникають проблеми, здебільшого засновники хочуть не вирішити проблему, а позбутися її. Так знаходяться треті особи, які бажають придбати таке підприємство. Після оформлення документів та зміни засновників проблему вирішено або дане підприємство входить у процедуру банкрутства і в подальшому ліквідується. Старі засновники організовують нове підприємство і знову працюють за такою самою схемою.
Зрозуміти цих людей можна, проте як бути з сумлінними підприємствами, які, крім боргів від таких «бізнесменів», нічого не мають. Наразі ми маємо фактичну ситуацію, коли «несумлінних» підприємців закон захищає, не застосовує до них практично ніяких санкцій за антиекономічні діяння, а сумлінних підприємців немає. Законодавець обмежився лише тим, що якщо затверджується ліквідаційний баланс, вважається, що вимоги кредиторів погашені. Все це добре, а де взяти гроші на погашення боргів, хто за це відповідатиме в натурі. Маю визнати, що від таких «несумлінних» підприємців страждають не лише комерційні структури, а й держава, оскільки останні навряд чи отримують гроші до бюджету як обов'язкові платежі, внески на обов'язкове пенсійне страхування тощо.
Одним словом, із такими підприємцями необхідно боротися, щоб скоротити кількість зловживань процедурою банкрутства. Адже банкрутство – це крайній захід, до якого вдається підприємство з огляду на свою неплатоспроможність. А у нас зараз усі газети «Урядовий кур'єр» та «Голос України» заповнені оголошеннями про банкрутство підприємств.
У цій статті я не хотів би образити тих свідомих підприємців, які справді постраждали від наслідків фінансово-економічної кризи та змушені визнавати себе банкрутами. Я хотів би приділити увагу тим підприємцям, яких «банкрутять» за ст. 52 Закону України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як відсутні за місцезнаходженням. Це саме ті підприємці, котрі «кинули» свої дітища і вирішили займатися новою справою, а фінансові питання їх не цікавлять.
Вважаю, що необхідно вносити обмежувальні санкції до таких підприємців – засновників та директорів. Наприклад, якщо підприємство «кинуто», по ньому не проводиться жодних відновлювальних заходів з метою відновлення платоспроможності, до таких саме засновників та директорів повинні застосовуватися санкції у вигляді позбавлення права засновувати господарські товариства та очолювати комерційні та некомерційні товариства протягом 2-3 років .
Згоден, що це не вирішить повною мірою тих проблем, які є, але, принаймні, зменшить «несумлінне» підприємництво та подальше банкрутство.
Резюме: бізнесом мають займатися відповідальні люди, які мають відповідати за свою професійну діяльність. Якщо такої відповідальності немає, тоді цим займатися взагалі не варто.
АО Адвокатська фірма «ADVICE»
Адвокат Віталій Кулаков
Наша компанія вже багато років надає послуги юридичного супроводу бізнесу в різних його проявах, починаючи від банального юридичного аудиту внутрішніх документів (розробка статуту, внутрішніх інструкцій, наказів, договорів тощо) до претензійної роботи та захисту інтересів клієнта в судах. Проте, особливо останнім часом, актуальним напрямом став захист інтересів компаній у результаті рейдерських атак. Ні для кого не секрет, що рейдерство стало вже професією, яка дає невеликий дохід. Крім того, розвитку рейдерства сприяє неефективна робота правоохоронної та судової системи, які мають миттєво реагувати на рейдерські дії, а не допускати тривалого розслідування та затягування процесу. Існуюча при Мін'юсті комісія, яка мала сконцентрувати в собі орган так званого оперативного реагування від рейдерства, на жаль, не виправдовує надії і все більше перетворюється на відділ продажу (за інформацією людей, які звертаються до цієї комісії).
У цій статті хотів би розповісти про деякі дії, які зможуть мінімізувати ризики компанії, пов'язані з будь-якими рейдерськими діями третіх осіб. Про що йде мова?
По-перше, йдеться про структурування бізнесу та оптимізацію його бізнес-процесів. Наприклад, активи можна сконцентрувати в одній компанії (власником якої є нерезидент), а потім їх передати в оренду вже виробничому структурному підрозділу (своєї компанії), а третя компанія може займатися логістикою та транспортними питаннями тощо. Крім того, не зайвим буде захистити активи у вигляді обладнання, рухомого та нерухомого майна шляхом внесення його до реєстру заборон на відчуження на підставі укладених договорів застави або іпотеки (з підконтрольною компанією).
По-друге, необхідно уважно підходити до повноважень керівника щодо його права підписувати договори. Наприклад, можна поставити обмеження, що керівник може підписувати договори на суму понад 1 млн. гривень лише за згодою власників. При цьому не зайвим буде прописати у Статуті, що будь-які реєстраційні дії, пов'язані зі зміною частки засновників, зміни статутного капіталу тощо, можуть відбуватися виключно за згодою всіх власників без права передоручення таких дій іншим особам. Це позбавить рейдерів можливості робити все руками представників.
По-третє, однією з форм захисту є створення низки «штучних» зобов'язань підприємства над іншими (дружніми) підприємствами. Краще, якщо ці зобов'язання будуть підкріплені гарантійними зобов'язаннями у вигляді гарантій, поруки, застави обладнання, будівлі тощо. Це дасть можливість у разі рейдерської атаки зберегти активи, недопустивши їх відчуження.
Четверте. Природно, що під час розвитку технологій не зайвим буде впровадження комплексу інформбезпеки. Таку безпеку необхідно забезпечувати юридичними та технічними заходами, тобто створення внутрішньої нормативної бази (положення про конфіденційність, інструкції про передачу даних тощо), а також створення спеціальних програм, що обмежують доступ, копіювання або передачу важливих даних.
П'яте. Бажано, щоб усі установчі документи та інші документи, що підтверджують право власності чи користування будь-якими активами (рухоме і нерухоме), зберігалися над місці ведення основної господарської діяльності. Це дасть вам можливість виграти час та не допустити присвоєння чи відчуження ваших активів рейдерами.
Шосте. Важливим є формування окремого резервного фінансового фонду, розміщеного також у окремому місці. Це дозволить керівництву, у разі рейдерської атаки, мати можливість ефективно проводити необхідні дії із залученням професіоналів різного напряму та підтримувати працездатність інших структурних підрозділів.
Сьоме. Будь-яке рейдерство, здебільшого, починається з отримання того чи іншого судового рішення, яке хіба що «легалізує» нового власника. Тому не зайвим буде проведення моніторингу даних про фігурування компанії (її засновників) у тих чи інших судових процесах. Це дозволить завжди бути в курсі можливих рейдерських атак та своєчасно їх ліквідувати на стадії зародження.
Звичайно, всі ці дії складно виконати компаніям самостійно і краще, якщо цим займатимуться фахівці з права. Наша компанія протягом багатьох років надає правові послуги компаніям різної форми власності, у тому числі захищаючи їх не лише від протиправних дій контролюючих органів, а й від так званих рейдерів та названих кредиторів. У разі потреби ми завжди допомагаємо нашим клієнтам перевірити майбутніх контрагентів щодо надійності та порядності. При цьому використовуються різні реєстри відкритих та закритих баз даних. Все це допомагає нашим клієнтам економити свій час та відчувати надійний захист та підтримку з нашого боку.
Ми завжди намагаємося робити більше, ніж обіцяємо!
АО «Адвокатська фірма «ADVICE»
Керуючий партнер, адвокат Віталій Кулаков
Звяжіться з нами
044 209 23 52