Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Крихітка-син до батька прийшов і запитав малюка:
Що таке добре? І Що таке погано?
Схоже на те, що Програма реформування країни готувалася Урядом у стислий термін, оскільки частина її положень не узгоджувалась з профільними міністерствами, експертами і, де-факто, є-протоколом намірів Уряду. Тим не менш, варто визнати - окремі тези є логічними і заслуговують на схвалення: зменшення кількості контролюючих органів, зниження розміру єдиного соціального внеску до 15%, мораторій на проведення перевірок малого та середнього бізнесу, скорочення державних структур та їх апарату, посилення відповідальності за виплату заробітної плати у конвертах тощо.
Про переваги, однак, говорити легко і приємно, але хто скаже про недоліки?
Реформуємо все, окрім самого себе? Логічно, якщо вважати себе непогрішним праведником. А тим часом народна мудрість цілком точно вказує на частину тіла риби, яка починає псуватися першою. Тому починати потрібно зі створення системи управління, яка працюватиме як годинниковий механізм за будь-якої влади, з високим рівнем професійного менеджменту, прозоро та підконтрольно.
Одним із перших кроків оздоровлення економіки має стати всебічне сприяння експорту, якщо ми втратили частину ринку північного сусіда. Зламати всі бар'єри, зведені не без допомоги тих, «хто дорівнює більше», створити режим найбільшого сприяння експортерам середньої руки, сприяти бізнесу у налагодженні нових партнерських відносин, виробництву товарів та послуг відповідно до норм та законів європейського ринку і не тільки. Валютний колапс сам собою не пройде і економіка не відновиться, якщо не зробити Україну новим «китайським дивом». Надія на іноземні інвестиції буде обґрунтована лише тоді, коли підприємцям розв'яжуть руки.
У програмі дуже скромне місце займає «децентралізація». Проста передача автошляхів, шкіл, лікарень, дошкільних закладів тощо на баланс сільрад не вирішить проблем безгосподарності навіть у разі передачі частини податків до місцевого бюджету разом із відповідальністю. Те саме завдання: як зробити ефективний і підконтрольний менеджмент на місцях, за рахунок чого збільшити розміри цього бюджету і як їм потім розпорядитися на користь населення? Очевидно, децентралізація обов'язково має поєднуватися з адміністративно-територіальною реформою.
Маючи намір скоротити кількість податків з 22 до 9, Уряд має намір ввести в дію нові збори, збільшити розмір існуючих тощо. Безумовно, бухгалтери зітхнуть з полегшенням, якщо замість 22 звітів їм доведеться складати лише 9, але якщо консолідована цифра зборів і податків зменшиться несуттєво, то яка ж це реформа та допомога бізнесу?
Держава бажає встановити тотальний контроль над витратами всіх платників податків. Українці, прозвітуйте до 01 жовтня 2015 р. про зароблені суми, у тому числі й у незаконний спосіб. Так, поки що без пояснення походження активів. Це вважатиметься «нульовою» декларацією, стартом у нових відносинах «громадянин-держава». Все б добре, якщо йдемо до Європи, але бентежить «забудькуватість» про юр. осіб, що зареєстровані за морями-океанами, в офшорних юрисдикціях, де їхні основні активи вже давно й утримуються. Таким чином це не для олігархії, а для нас з вами.
На цьому новації Уряду у прагненні поповнити бюджет не вичерпано. Після вищезгаданої реєстрації майна нам доведеться щорічно звітувати про свої доходи-витрати (нагадаємо, поки ця норма відсутня). Якщо витрати людини перевищать її доходи, то із цієї різниці необхідно буде заплатити 30% державі. Скажімо, заробили Ви $100,0 у травні по курсу 8.00, а у грудні обміняли за поточним курсом 16.00. Пасивний дохід становив 100%, а податок, відповідно, 240 грн. Справедливо, особливо з огляду на те, що купівельна спроможність на той час навряд чи піднялася?
Планується запровадити механізм, за якого всі покупки, які перевищуватимуть 10 мінімальних зарплат, мають бути задекларовані. Покупець надасть паспорт та ідентифікаційний код, а підприємство-продавець повідомить про продаж товару до податкового органу. Надалі після подання платником податків щорічної декларації буде здійснено зіставлення доходів та витрат.
Наскільки ця норма буде ефективною, чи відкриє перспективи для чорного ринку за готівку - покаже час, але практика показує, що будь-яка «хитрість» держави наштовхується на вигадливість народу. Важко уявити, що органам вистачить сил перевірити всіх, а якщо так, то податкова змушена буде застосувати метод вибірковості, а це знову корупція.
Непогано пам'ятати історію експериментів над народом.
Навіщо замахуватися на великі форми, якщо корупція виходить із кабінетів? Зубожливий народ, який дивним чином тягне на собі ще й тягар війни, очікує від влади дій на власному прикладі. Почніть із себе!
АТ «Адвокатська фірма «ADVICE»
Керуючий партнер, адвокат Кулаков Віталій
Контракт ІТ компанії з іноземним клієнтом: правила та тонкощі складання
Контракт – це основа діяльності та отримання прибутку будь-якої компанії, особливо ІТ сектору. Всі починають з малого, але всі мріють про величезні за масштабом та вартістю контракти. Враховуючи, що контракт – це документ, від якого залежить подальша співпраця з клієнтом та по суті отримання доходу, його правильне складання та формулювання є запорукою успіху. В контракті передбачаються основні права та обов’язки всіх сторін, започатковується механізм дій в тій чи іншій ситуації, встановлюються штрафні санкції за порушення договірних зобов’язань тощо.
Що потрібно знати для укладання надійного ЗЕД-контракту аби не схибити?
Аутстаффінг – затребувана послуга, але її належне правове регулювання в нашій країні відсутнє, тому його регулювання в бізнес-середовищі встановлюється завдяки звичаям. Однією з ключових ознак аутстаффінгу є тимчасова передача розробника в розпорядження фактично замовника. Іншими словами, виконавець послуг – ІТ компанія, надає всі інструменти для свого працівника, який фактично працює на Клієнта та саме йому підпорядковується в проекті. Зазвичай, Клієнт-замовник фактично оплачує за години перебування представника ІТ компанії в його розпорядженні, коли той працює над певною частиною проекту. Тобто, основна відповідальність за реалізацію проекту залишається за Замовником, оскільки в даному випадку представник ІТ компанії (виконавця) виконує лише частину роботи по технічному завданню Замовника.
Якщо мова йде про розробку ІТ продукту в комплексі із завершенням та тестуванням продукту, то це вже можна визначити як договір підряду, де ІТ-компанія вже буде відповідати за результат комплексної роботи та самостійно визначати безпосередніх виконавців. Таким чином, оплата за надані ІТ-послуги буде визначатись або поетапно, або по завершенню проекту, на відміну від аутстаффінгу, де оплата погодинно або за певний період роботи.
Таким чином, незалежно, яку назву буде мати договір, завжди потрібно виходити з його суті, адже там буде визначено конкретний предмет і, як наслідок, відповідні правовстановлюючі норми, а також фінансові та податкові зобов’язання.
2. Потрібно чітко визначити ціну договору, порядок та строки оплати послуг/робіт.
Тут мова йде про те, хто та коли виставляє рахунок, підстава оплати (рахунок чи акт виконаних робіт), платіжна система, яка буде використовуватись для оплат, курс валют, врахування податків, комісій, оплата додаткових послуг тощо.
Якщо проект є великим, а завдання будуть різними, ми радимо оформлювати кожне конкретне завдання шляхом укладання додаткових угод, де передбачати специфіку та особливості кожного окремого завдання, деталізувати його для уникнення непорозумінь в майбутньому, а сам договір залишиться фундаментальною базою домовленостей.
3. Враховуючи, що, зазвичай, міжнародний договір укладається мінімум двома мовами (англійська та українська, наприклад), варто визначити, яка мова є пріоритетною у застосуванні, якщо виникне різне тлумачення тієї чи іншої норми.
Розуміючи, що в кожній ІТ-компанії є свої менеджери, які фактично стоять на початку укладання контракту, деталізують всі тонкощі проекту, все ж таки не варто ігнорувати знання професійних юристів, оскільки всі домовленості мають бути оформлено юридично, відповідно до встановлених норм законодавства тієї чи іншої країни, про які менеджер може не знати.
4. Важливо передбачити відповідальність сторін за порушення умов договору.
Мова йде звичайно і про порядок оплати, і про порядок надання послуг/виконання робіт, але не тільки. ІТ-продукт – це фактично завжди предмет інтелектуальної власності, який виникає наприкінці. Тому важливо передбачити, що всі права залишаються у Замовника або навпаки – залишається у ІТ-компанії. Крім того, працюючи над проектом обидві компанії мають доступ то тієї чи іншої конфіденціальної інформації, тому потрібна відповідальність за її нерозголошення і т.п. Критично важливим є необхідність передбачити в контракті неможливість так званого переманювання працівника ІТ-компанії, неможливість його роботи поза волею працедавця: це штрафи як для працівника ІТ-компанії (в особистому з ним контракті), так і відповідальність замовника. При цьому, розмір відповідальності має бути таким, щоб порушнику не вигідно було порушувати умови, а сам штраф перевищував суму доходу при порушенні умов договору.
Важливо, що обмеження щодо недопущення так званого переманювання, «крадіжки» клієнта, нерозголошення комерційної та конфіденційної інформації, мають діяти не тільки в період дії договору, а й певний період після його закінчення, наприклад, ще 5 чи 10 років.
5. Контракт має мати чітко визначений момент, коли новостворений продукт – об’єкт права інтелектуальної власності переходить у власність Замовника, адже іноді продукт поділений на частки і за окремі частини проводяться оплати. При цьому, ІТ-компанії важливо отримати оплату, тому нерідко ІТ-компанії передають право власності або за підписаним актом, або з моменту отримання оплати. В цьому випадку Замовник також має бути застрахований, що продукт готовий до використання та відповідає його очікуванням. Для цього варто передбачити можливість доопрацювання продукту з боку ІТ-компанії аби продукт мав завершений вигляд.
Іншими словами в контракті варто передбачити момент передачі, закінчення виконання робіт, а також фіксувати чітко момент, з якого виникає обов’язок розрахунку. Враховуючи, що специфіка кожного предмету договору різна, цьому варто приділяти особливу увагу, інакше – це шлях до суду та спору.
6. Дострокове розірвання договору та його припинення.
Не менш важливий момент в даній темі статті, адже ІТ-компанія можливо. здійснила певні капіталовкладення для реалізації проекту, а замовник достроково розриває договір, що призведе до збитків компанії, відтоку кадрів тощо. Тому в контракті потрібно чітко передбачити, в яких випадках договір може бути достроково припинений, яка процедура припинення (повідомлення), яка вартість компенсації іншій стороні за дострокове розірвання договору, порядок передачі частково готового продукту, можливість його використання, реєстрації як об’єкту авторського права тощо.
7. Особливу увагу потрібно приділити юрисдикції та порядку вирішення спору в разі його виникнення. Іншими словами – визначити, в якому суді буде розглядатись спір: по місцю розташування ІТ-компанії чи замовника, а може взагалі на нейтральній території в арбітражі.
Звичайно, в даній статті ми не намагались розкрити абсолютно всі аспекти контракту ІТ-компанії, оскільки кожен договір є індивідуальним. В цій статті ми намагались звернути увагу на те, що сам договір має бути грамотним, правильним та максимально безпечним з юридичної точки зору. Саме для цього ми працюємо з нашими клієнтами, аби в їх діяльності був правовий спокій та стабільність.
Адвокатська фірма «ADVICE»
Адвокат, к.ю.н. Кулаков Віталій
Ділова репутація є одним з важливих елементів ефективного функціонування та ведення підприємницької діяльності, оскільки саме вона значною мірою пов’язана з попитом на відповідні товари, послуги тощо.
Позитивна ділова репутація робить компанію більш привабливою для клієнтів, партнерів, інвесторів, дозволяє збільшувати дохід, підсилює позиції компанії при виході на нові ринки і т.п.
Слово «колектор» напевно вже знайоме кожній людині, яка якщо не сама брала кредит, то має знайомих, які користувалися «благами», наданими фінансовими установами.
Особливо актуальним стає питання у період неплатоспроможності боржника, коли «незнайомі люди» просто нахабно вимагають повернення коштів шляхом нічних дзвінків, поширення негативної інформації про позичальника шляхом фактичного втручання у приватне життя. Наша людина по-різному реагує на такі методи повернення коштів, проте треба всім розуміти наскільки діяльність колекторів є законною, коли вона виходить за межі дозволеного.
Отже, позичальник, уклавши договір із фінансовою установою (банк, кредитна спілка тощо) взяв гроші та зобов'язався повернути їх у визначений термін. У разі неповернення боргу фінансова установа має право на подання претензії, звернення до суду тощо. Проте, багато фінансових установ не дуже горять бажанням займатися поверненням боргів, оскільки це тривала процедура, яка потребує чимало зусиль та витрат. В таких випадках і приходить на допомогу таке поняття, як поступка права вимоги, тобто заміна кредитора (передача прав вимоги іншій особі). Говорити про незаконність такої дії не доводиться, оскільки ця дія дозволена законодавством України (ст. 513, 514 Цивільного кодексу України). При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника. Проте, боржника мають письмово повідомити про заміну кредитора, що передбачено ст. 516 Цивільного кодексу України. В іншому випадку виконання зобов'язань боржником перед первинним кредитором вважатиметься належним.
Таким чином, заміна кредитора у зобов'язанні є абсолютно законною дією. Наскільки тоді законні дії колекторів? Слід зазначити, що на законодавчому рівні діяльність колекторських фірм, як таких, не регламентована. Однак, у нашому випадку варто звернути увагу на внесені зміни до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» щодо ліцензування діяльності зі збирання та використання кредитної історії. До такої інформації можна з упевненістю віднести і інформацію про неповернені кредити, тобто фактично діяльність колекторських організацій має бути ліцензована.
Важливим є вид договору, який укладається банком та колекторською організацією. Досить часто між двома структурами укладається факторинговий договір. Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, колекторська організація сплачує гроші фінансовій установі, за що остання уступає колектору своє право грошової вимоги до боржника.
Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», факторинг є фінансовою послугою, яку може надавати виключно фінансова установа. Здебільшого колекторські організації не є такими, тому законність їхньої дії у подібних випадках також викликають сумніви.
Крім цього, питання законності дій колекторських організацій слід розглядати через призму норм Конституції України. Так, основний закон України забороняє збирання, використання та розповсюдження конфіденційної інформації про особу без її згоди. Закон України «Про захист персональних даних» також запроваджує деякі обмеження, покликані захистити інформацію про особу. Саме цих норм часто не дотримуються колекторські організації, оскільки вони поширюють інформацію про особу без її згоди.
Якщо говорити про банківські установи, то останні відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність» лише у виняткових випадках можуть розкрити відомості про особу, що містять банківську таємницю.
Недотримання вимог про захист персональних даних, розповсюдження відомостей про особу порушуючи закон, можуть призвести до матеріальних та моральних збитків.
Тому, якщо банківська установа передала інформацію про особу без її згоди з порушенням норм вищезазначеного закону, дію фінансової установи можна кваліфікувати як злочинну – ст. 182 Кримінального кодексу України (порушення недоторканності приватного життя).
Якщо говорити про колекторські компанії, які порушуючи закон фактично вимагають повернути кошти, то дія останніх може підпадати під ст. 189 КК України (вимагання) чи ст. 355 КК України (примус до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань). Відповідно, якщо факт порушення норм кримінального права є присутнім, то ви сміливо можете звернутися до правоохоронних органів з письмовою заявою.
АО «Адвокатська фірма «ADVICE»
Ст. партнер, адвокат Кулаков Віталій
Кулаков Віталій Вікторович, адвокат,
керуючий АО «Адвокатська фірма «ADVICE»
Заміна Сторони у виконавчому провадженні – судова практика
Доволі часто, особливо банківські установи, отримавши позитивне рішення суду щодо стягнення на їх користь заборгованості з боржників в процесі виконання рішення суду відступають свої вимоги третім особам (іншим банківським установам, колекторським фірмам тощо).
Звяжіться з нами
044 209 23 52