Звяжіться з нами

044 209 23 52 067 233 50 58

Звяжіться з нами

044 209 23 52
067 233 50 58

Статті

ВАЛЮТНА ПАСПОРТИЗАЦІЯ

З 1 січня 2013 р. набула чинності нова законодавча норма, згідно з якою фізичні особи зобов'язані надавати паспорт під час купівлі та продажу валюти – зміни до Постанови НБУ № 502 від 12.12.2002 р. У такий спосіб НБУ хоче зменшити попит населення на валюту.

Цей метод, швидше за все, працюватиме у парі з можливим запровадженням додаткового збору на продаж валюти. Незважаючи на те, що так звана паспортизація не є для населення України чимось особливим (починаючи з жовтня 2011 р.), все ж таки спробуємо проаналізувати нові вступні. Так, банк може здійснювати операції на суму, яка не перевищує 50 000 гривень, за умови пред'явлення документа, що засвідчує особу. У разі проведення операції понад 50000 гривень фінансова установа зобов'язана зазначити у довідках та квитанціях П.І.Б. особи, серію та номер паспорта (іншого документа), дату видачі та орган, що його видав, місце проживання (реєстрації), ідентифікаційний код (за наявності). Крім цього, касир або інший співробітник зобов'язані протягом робочого дня зберігати копії сторінок документа. Ще одним нововведенням (згідно з п. 1.5 Постанови НБУ) є заборона операцій протягом дня на суму понад 150000 гривень.

Вочевидь, що зазначені методи спрямовано на скорочення валютного попиту, зокрема і запобігання відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.

Проте, навряд чи такі методи зможуть суттєво покращити економічні показники країни. За великим рахунком запровадження таких методів фактично не є боротьбою з причинами тінізації, а заходами наслідків від неї. Адже погодьтеся, «тіньовики» як були, так і залишаться, оскільки їх послуг потребують багато наших співгромадян, здебільшого ті, які якраз і мають відношення до прийняття різноманітних нововведень. У деяких регіонах продовжують працювати «тіньові» обмінні пункти, у деяких на обміні стоять так звані «міняли» тощо. Цим наш народ не здивуєш… Причина одна – повністю подолати це явище поки що не вдається, а може й не дуже хочеться…

Із цього випливає висновок: від нововведень, звичайно, деяким «тіньовикам» стане менш комфортно, але погодьтеся, обмеження стосуватимуться і простих громадян, які жодного відношення до «тінізації» не мають. Чи викорінимо ми вищезгадану проблему покаже час, але дуже хочеться вірити в казку з хорошим кінцем…

АО «Адвокатська фірма «ADVICE»

Керуючий, адвокат Кулаков Віталій

ВІЙСЬКОВО-ТРАНСПОРТНИЙ ОБОВ'ЯЗК

З початку 2014 року Україна переживає нелегкі часи, які ускладнюються військовими подіями на сході нашої країни. У березні цього року ми стали свідками появи першого в історії незалежної України Указу Президента України від 17.03.2014 р., яким було оголошено часткову мобілізацію. З набранням чинності цим Указом Глави держави досить актуальним став термін – «військово-транспортний обов'язок». Що він означає для підприємств, яка відповідальність за порушення зобов'язань, як це вплине на матеріальний стан суб'єктів господарювання та інші актуальні питання ми спробуємо розкрити у цій статті.


Відповідно до статті 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військово-транспортний обов'язок – це зобов'язання, яке встановлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України в особливий період транспортними засобами та технікою, яке поширюється на підприємства, що забезпечують експлуатацію транспортних засобів. Крім того, питання військово-транспортного обов'язку детальніше регламентовані Постановою Кабінету Міністрів України № 1921 від 28.12.2000 р. "Про затвердження Положення про військово-транспортний обов'язок".
Важливо зазначити, що на даний момент дещо змінено редакцію статті 6 вищезазначеного закону, оскільки 20 травня 2014 року було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації». Відтепер, виконання військово-транспортного обов'язку під час мобілізації, якщо не запроваджено правовий режим військового або надзвичайного стану, здійснюється шляхом безкоштовного залучення транспортних засобів підприємств, установ, організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах повернення транспортних засобів власникам після оголошення демобілізації.
Проте, керівники підприємств повинні знати, що ліміти та норми безоплатного залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів встановлюються виключно Кабінетом Міністрів України.
Після затвердження таких лімітів вилучення (відчуження) транспортних засобів здійснюється районними (міськими) військовими комісаріатами на підставі розпоряджень місцевих державних адміністрацій.

 

БЛОКУВАННЯ НАКЛАДНИХ ПО-НОВОМУ АБО ЯК ЗМІНИТЬСЯ ЖИТТЯ БІЗНЕСУ

blok

Ні для кого не секрет, що бізнес в Україні живе у стані «бойової готовності» щодо постійних нововведень. Причин досить багато і об'єктивних і суб'єктивних, але основна з них – це постійна зміна законодавства, що так чи інакше регулює ведення підприємницької діяльності. Одним із яскравих прикладів цього є запуск систем з адміністрування податків, у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), а саме – системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків податкових накладних та коригування вартості.

Впевнений, що всі пам'ятають, як ця система була запущена у тестовому режимі, а вже з 1 липня 2017 року стала фактично одним із головних каменів спотикання ведення бізнесу для представників реального сектору економіки. Незважаючи на те, що головною метою запуску нової системи адміністрування була боротьба з різними схемами отримання необґрунтованої податкової вигоди, реальний «кошмар» отримали підприємства, які ведуть легальний бізнес. Саме ці підприємства не могли зареєструвати податкові накладні під час отримання відповіді на свої скарги від фіскального органу, наслідком чого стало погіршення взаємин із бізнес-партнерами тощо. Крім того, кількість заблокованих накладних збільшувалася з кожним днем, відповідно навантаження на комісії з розгляду скарг було неймовірним.

Нагадаємо, що з 1 січня поточного року було внесено зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими до прийняття нового порядку Кабінетом Міністрів України зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не проводитиметься. Міністерство фінансів України спільно з Державною фіскальною службою України розпочали активну роботу з підготовки такого нового порядку, наслідком чого став ухвалений Новий проект, який, імовірно, у березні поточного року має «ощасливити» підприємців різного рівня.

Чому ми говоримо так песимістично? Та тому, що сам проект розроблений фактично фіскальним органом і відповідно має фіскальний характер. Замість того, щоб зменшити порушення прав платника податків, зняти низку критичних питань для бізнесу, новий проект містить ще більше моментів, у тому числі й тих, які навпаки збільшують корупційну складову.

Наприклад, ми можемо говорити про запровадження так званого відсікаючого критерію 3% та поріг обсягу поставок на місяць у розмірі 500 тис. грн. Плюс запроваджується так звана інституція – показник позитивної податкової історії. Іншими словами, якщо операція має ризиковий характер, але платник податків має позитивну податкову історію, то реєстрація цієї податкової накладної не зупинятиметься. Природно постає питання, хто і яким чином оцінюватиме критерії ризикованості операції та дійсність позитивної податкової історії?

Важливо, що у проекті встановлюється право фіскального органу самостійно розробляти параметри призупинення реєстрації накладних, а самі критерії підлягають зміні кожне 10 число місяця, наступного за звітним. У результаті ми повинні ясно усвідомлювати, що фактично «правила гри» змінюватимуться систематично і щомісяця, що не можна назвати нормою. Це все ще раз підтверджує те, що проблем з реєстрацією накладних не уникнути однозначно. А хіба не для вирішення цієї проблеми мав бути ухвалений новий порядок системи моніторингу?

Необхідно врахувати, що згідно з новим порядком створюються комісії на регіональному та центральному рівнях. Рішення цих комісій реєструється протягом семи робочих днів у реєстрі, інакше накладна/розрахунок коригування реєструється в автоматичному режимі. Найімовірніше, з огляду на попередній досвід центральна комісія прийматиме рішення аналогічні регіональним комісіям, оскільки встигнути в обумовлений термін детально розібратися з кожною скаргою об'єктивно неможливо. Звичайно, рішення центральної комісії іноді будуть позитивними, але залишається ризик, що вони будуть позитивними лише для «певних» компаній.

На завершення, на жаль, хочу зазначити, що новий Порядок системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків податкових накладних не призведе до зменшення випадків безпідставного, з юридичного погляду, блокування реєстрації накладних, а отже, бізнес може повернутися до раніше існуючих проблем.

Ми розуміємо, що створення механізму, спрямованого на усунення схем отримання необґрунтованої податкової вигоди, дійсно необхідне. Однак для цього потрібно встановити чіткі, зрозумілі для фіскальних органів та бізнесу критерії оцінки ризиків. Крім того, у разі блокування реєстрації накладних фіскальний орган має забезпечити суб'єкту господарювання доступний, зрозумілий, оперативний та реальний спосіб захисту своїх порушених прав. При цьому, блокування накладних має стати не нормою, а більше винятком із правил, оскільки тоді можна назвати роботу системи досконалою і такою, що допомагає реальному сектору економіки, а не блокує роботу половини комерційних організацій.

Завершуючи цю тему зазначимо, що для реальної роботи нового порядку моніторингу критеріїв оцінки ризику необхідно забезпечити роботу реєстру заблокованих накладних, створити комісії з розгляду документів та пояснень на регіональному та центральному рівнях тощо. Залишається сподіватися, що нова «удосконалена» система моніторингу критеріїв оцінки ризиків не стане причиною зупинення діяльності підприємств реального сектору економіки, а зможе гідно боротися із сумнівними схемами отримання недобросовісної вигоди.

 

АО «Адвокатська фірма «ADVICE»

Керуючий партнер, адвокат Кулаков Віталій

Бути чи не бути податковим перетворенням у нашій країні

Після гучних заяв нової влади начебто замаячило «щастя» для підприємців – амністія, зниження ставок, ліквідація податкової міліції, оптимізація роботи інспекції тощо. А де реалізація сказаного? Чи не збережеться під новими вивісками стара система утримання підприємців у «тонусі» замість принципово нової податкової системи?

Відомо, що бізнес – партнер держави, а не дійна корова, але як знайти баланс інтересів? Як виключити порушення? Очевидно змінити правила гри так, щоб бути порушником стало невигідно. Скажімо, перетворити орган формування бюджету на сервісну службу відповідно до гасла, зображеного на знаку податкової. Хорошим прикладом у цьому випадку міг би стати досвід Грузії, яка створила інститут податкових офіцерів, завдання яких не проводити перевірки з нарахуванням штрафів, а допомагати підприємцям не допускати помилок при веденні податкового та бухгалтерського обліків. Контролювати, попереджати та виявляти неточності, допомагати у виправленні – такою може бути основна функція нової служби. Безумовно, цілеспрямоване та систематичне ухилення від сплати податків слід припиняти, але значення цієї функції має бути другорядним.

 

Варто було б зберегти не більше 5-8 видів податків та зменшити розмір їх ставок (у ПК України вже є норма поетапного зменшення податку на прибуток та ПДВ); ліквідувати соціальні внески. Ці заходи разом з іншими перетвореннями могли б створити основу для виходу грошових потоків з тіні та поповнення бюджету замість зниження податкового навантаження.

Відомо, що краще робити, ніж переробляти. Тому варто було б розпочати з чистого аркуша, оголосивши податкову амністію та тимчасовий мораторій на проведення перевірок підприємств. Бізнес повинен почати думати про майбутнє та розвиток, а не про те, як домовлятися з перевіряльниками чи перехитрити митницю, щоб вижити.

І останнє. Створення спеціальних рахунків із ПДВ, як механізму викорінення «податкових ям», створює додаткові труднощі усьому бізнесу і, насамперед, – сумлінним платникам податків. Такі рахунки фактично змусять підприємства сплачувати податки авансом, що незворотно призведе до підвищення цін, які вже зараз не відповідають життєвому рівню населення. Крім того, головна мета – «мотивація для платника податків неухильно дотримуватись норм податкового кодексу та не ухилятися від сплати податку» – досягнуто не буде. Тому слід відмовитися від створення таких рахунків негайно. Боротьба з центрами конвертації повинна починатися не з тиску на бізнес, а з викорінення «покривань» і «зацікавленості» в чиновницьких кабінетах контролюючих органів.

З часів Незалежності держава сформувала переконання, що підприємець – це потенційний неплатник податків та причина дірявого бюджету, а податківці – чесні захисники Вітчизни, які ведуть боротьбу з першими. Поки ця філософія в умах політиків переважатиме, здорову та сильну економіку нам не збудувати.

АО «Адвокатська фірма «ADVICE»

Керуючий, адвокат Кулаков Віталій

Банкрутство: Вимушений захід або спосіб уникнути зобов'язань

Для багатьох наших співгромадян термін «банкрутство» асоціюється з чимось незвичним, новим і таким, чого треба побоюватись. Хтось із громадян України потрапив під скорочення у зв'язку з ліквідацією підприємства, хтось аналізує наслідки економічної кризи, хтось стежить за подіями у Греції та можливими втратами цієї багатої країни. Все це так чи інакше формує в цілому негативне ставлення громадськості до такого явища, як банкрутство.

 

У нашій країні процедура банкрутства регулюється спеціальним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". З назви даного нормативного акту випливає, що першим і основним, на мою думку, має бути саме відновлення платоспроможності боржника (якщо є ознаки можливого банкрутства), а потім, якщо іншого варіанту немає, його ліквідація. У зв'язку з цим законом передбачено і процедуру санації, і мораторій задоволення вимог кредиторів, і запровадження керівного органу – арбітражного управляючого, тобто все можливе для того, щоб «врятувати» підприємство та відновити його належну діяльність.

На превеликий жаль, останнім часом як такого бажання відновити платоспроможність боржника ні в кого не виникає. Дуже багато керівників та засновників свідомо використовують процедуру банкрутства, щоб фактично ухилитися від виконання своїх зобов'язань. Інші взагалі «кидають» підприємство, змінюють засновників на «невідомих» осіб і таким чином вирішують свої «фінансові» проблеми. Погоджуся, звичайно, що вони роблять це цілком законно, оскільки їхні дії не є здебільшого протиправними.

Однак не погоджуся лише з одним: поки ми не припинимо «зловживання» процедурою банкрутства, ми не зможемо стати високорозвиненою та економічно стабільною країною, завжди матимемо проблемних боржників як з боку держави, так і з боку комерційних структур.

Адже погодьтеся, коли на практиці у підприємства виникають проблеми, здебільшого засновники хочуть не вирішити проблему, а позбутися її. Так знаходяться треті особи, які бажають придбати таке підприємство. Після оформлення документів та зміни засновників проблему вирішено або дане підприємство входить у процедуру банкрутства і в подальшому ліквідується. Старі засновники організовують нове підприємство і знову працюють за такою самою схемою.

Зрозуміти цих людей можна, проте як бути з сумлінними підприємствами, які, крім боргів від таких «бізнесменів», нічого не мають. Наразі ми маємо фактичну ситуацію, коли «несумлінних» підприємців закон захищає, не застосовує до них практично ніяких санкцій за антиекономічні діяння, а сумлінних підприємців немає. Законодавець обмежився лише тим, що якщо затверджується ліквідаційний баланс, вважається, що вимоги кредиторів погашені. Все це добре, а де взяти гроші на погашення боргів, хто за це відповідатиме в натурі. Маю визнати, що від таких «несумлінних» підприємців страждають не лише комерційні структури, а й держава, оскільки останні навряд чи отримують гроші до бюджету як обов'язкові платежі, внески на обов'язкове пенсійне страхування тощо.

Одним словом, із такими підприємцями необхідно боротися, щоб скоротити кількість зловживань процедурою банкрутства. Адже банкрутство – це крайній захід, до якого вдається підприємство з огляду на свою неплатоспроможність. А у нас зараз усі газети «Урядовий кур'єр» та «Голос України» заповнені оголошеннями про банкрутство підприємств.

У цій статті я не хотів би образити тих свідомих підприємців, які справді постраждали від наслідків фінансово-економічної кризи та змушені визнавати себе банкрутами. Я хотів би приділити увагу тим підприємцям, яких «банкрутять» за ст. 52 Закону України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як відсутні за місцезнаходженням. Це саме ті підприємці, котрі «кинули» свої дітища і вирішили займатися новою справою, а фінансові питання їх не цікавлять.

Вважаю, що необхідно вносити обмежувальні санкції до таких підприємців – засновників та директорів. Наприклад, якщо підприємство «кинуто», по ньому не проводиться жодних відновлювальних заходів з метою відновлення платоспроможності, до таких саме засновників та директорів повинні застосовуватися санкції у вигляді позбавлення права засновувати господарські товариства та очолювати комерційні та некомерційні товариства протягом 2-3 років .

Згоден, що це не вирішить повною мірою тих проблем, які є, але, принаймні, зменшить «несумлінне» підприємництво та подальше банкрутство.

Резюме: бізнесом мають займатися відповідальні люди, які мають відповідати за свою професійну діяльність. Якщо такої відповідальності немає, тоді цим займатися взагалі не варто.

 

АО Адвокатська фірма «ADVICE»

Адвокат  Віталій Кулаков

Останні відео

Звяжіться з нами

044 209 23 52

© «ADVICE» , 2022
01014, м. Київ, ул. Бастіонна, 14А, оф.43
Тел.: (044) 209 23 52, (067) 233 50 58
E-mail: partner@advice.in.ua

Звяжіться з нами

044 209 23 52

© «ADVICE» , 2022
01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 14А, оф.43
Тел.: (044) 209 23 52, (067) 233 50 58
E-mail: partner@advice.in.ua