Ні для кого не секрет, що бізнес в Україні живе у стані «бойової готовності» щодо постійних нововведень. Причин досить багато і об'єктивних і суб'єктивних, але основна з них – це постійна зміна законодавства, що так чи інакше регулює ведення підприємницької діяльності. Одним із яскравих прикладів цього є запуск систем з адміністрування податків, у тому числі податку на додану вартість (ПДВ), а саме – системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків податкових накладних та коригування вартості.
Впевнений, що всі пам'ятають, як ця система була запущена у тестовому режимі, а вже з 1 липня 2017 року стала фактично одним із головних каменів спотикання ведення бізнесу для представників реального сектору економіки. Незважаючи на те, що головною метою запуску нової системи адміністрування була боротьба з різними схемами отримання необґрунтованої податкової вигоди, реальний «кошмар» отримали підприємства, які ведуть легальний бізнес. Саме ці підприємства не могли зареєструвати податкові накладні під час отримання відповіді на свої скарги від фіскального органу, наслідком чого стало погіршення взаємин із бізнес-партнерами тощо. Крім того, кількість заблокованих накладних збільшувалася з кожним днем, відповідно навантаження на комісії з розгляду скарг було неймовірним.
Нагадаємо, що з 1 січня поточного року було внесено зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими до прийняття нового порядку Кабінетом Міністрів України зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не проводитиметься. Міністерство фінансів України спільно з Державною фіскальною службою України розпочали активну роботу з підготовки такого нового порядку, наслідком чого став ухвалений Новий проект, який, імовірно, у березні поточного року має «ощасливити» підприємців різного рівня.
Чому ми говоримо так песимістично? Та тому, що сам проект розроблений фактично фіскальним органом і відповідно має фіскальний характер. Замість того, щоб зменшити порушення прав платника податків, зняти низку критичних питань для бізнесу, новий проект містить ще більше моментів, у тому числі й тих, які навпаки збільшують корупційну складову.
Наприклад, ми можемо говорити про запровадження так званого відсікаючого критерію 3% та поріг обсягу поставок на місяць у розмірі 500 тис. грн. Плюс запроваджується так звана інституція – показник позитивної податкової історії. Іншими словами, якщо операція має ризиковий характер, але платник податків має позитивну податкову історію, то реєстрація цієї податкової накладної не зупинятиметься. Природно постає питання, хто і яким чином оцінюватиме критерії ризикованості операції та дійсність позитивної податкової історії?
Важливо, що у проекті встановлюється право фіскального органу самостійно розробляти параметри призупинення реєстрації накладних, а самі критерії підлягають зміні кожне 10 число місяця, наступного за звітним. У результаті ми повинні ясно усвідомлювати, що фактично «правила гри» змінюватимуться систематично і щомісяця, що не можна назвати нормою. Це все ще раз підтверджує те, що проблем з реєстрацією накладних не уникнути однозначно. А хіба не для вирішення цієї проблеми мав бути ухвалений новий порядок системи моніторингу?
Необхідно врахувати, що згідно з новим порядком створюються комісії на регіональному та центральному рівнях. Рішення цих комісій реєструється протягом семи робочих днів у реєстрі, інакше накладна/розрахунок коригування реєструється в автоматичному режимі. Найімовірніше, з огляду на попередній досвід центральна комісія прийматиме рішення аналогічні регіональним комісіям, оскільки встигнути в обумовлений термін детально розібратися з кожною скаргою об'єктивно неможливо. Звичайно, рішення центральної комісії іноді будуть позитивними, але залишається ризик, що вони будуть позитивними лише для «певних» компаній.
На завершення, на жаль, хочу зазначити, що новий Порядок системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків податкових накладних не призведе до зменшення випадків безпідставного, з юридичного погляду, блокування реєстрації накладних, а отже, бізнес може повернутися до раніше існуючих проблем.
Ми розуміємо, що створення механізму, спрямованого на усунення схем отримання необґрунтованої податкової вигоди, дійсно необхідне. Однак для цього потрібно встановити чіткі, зрозумілі для фіскальних органів та бізнесу критерії оцінки ризиків. Крім того, у разі блокування реєстрації накладних фіскальний орган має забезпечити суб'єкту господарювання доступний, зрозумілий, оперативний та реальний спосіб захисту своїх порушених прав. При цьому, блокування накладних має стати не нормою, а більше винятком із правил, оскільки тоді можна назвати роботу системи досконалою і такою, що допомагає реальному сектору економіки, а не блокує роботу половини комерційних організацій.
Завершуючи цю тему зазначимо, що для реальної роботи нового порядку моніторингу критеріїв оцінки ризику необхідно забезпечити роботу реєстру заблокованих накладних, створити комісії з розгляду документів та пояснень на регіональному та центральному рівнях тощо. Залишається сподіватися, що нова «удосконалена» система моніторингу критеріїв оцінки ризиків не стане причиною зупинення діяльності підприємств реального сектору економіки, а зможе гідно боротися із сумнівними схемами отримання недобросовісної вигоди.
АО «Адвокатська фірма «ADVICE»
Керуючий партнер, адвокат Кулаков Віталій
Звяжіться з нами
044 209 23 52