Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
У сучасних реаліях приватний підприємець так чи інакше стикається з веденням бізнесу в інтернеті.
Найскладніше як для бізнесмена, так і для клієнта вибрати платіжні системи, які відрізняються одна від одної. Деякі платіжні системи мають свої підводні камені, інші – не легальні, треті не мають статусу грошей.
В Україні міцно і назавжди інтегровані з банками карткові платіжні системи VISA (займає приблизно 25% ринку) та MASTERCARD (приблизно 70% ринку).
Кожен банк України прив'язує ваш банківський рахунок до тієї чи іншої картки, іноді до двох чи кількох. Стати платником у цій системі переказу грошей просто. Кожен із нас має кілька карток різних банків. Але починаються складнощі, коли підприємець хоче стати стороною, що приймає, щоб гроші від оплат надходили прямо на ваш банківський рахунок з мінімальною комісією (1.5 – 2.5 %). Безпосередньо отримати акредитацію MASTERCARD або VISA практично не реально для невеликого бізнесу. Дані платіжних карток та їх власників перебувають у такому пріоритеті безпеки, що підключити безпосередньо Ваш сайт до цих платіжних систем неможливо. Самі системи розробили жорсткі стандарти обробки та зберігання цих даних: PCI та DSS. Ці стандарти встановлюють порядок зберігання карт на сайті. Дані мають бути зашифровані, зберігатися окремо від імен та прізвищ власників. І найголовніше – вартість акредитації може становити від 1000 до десятків тисяч доларів. Таке собі можуть дозволити лише великі системні компанії чи банківські організації.
Ось ми і підійшли до наступного виду платіжних систем – Агрегатори.
Агрегатор, це такий вид платіжної системи, який бере на себе акредитацію у MASTERCARD або VISA, потім підключає ваш сайт на прийом коштів. Але тут є кілька підводних камінців. Ці платіжні системи є посередниками і беруть з вас і ваших клієнтів свою додаткову комісію. У деяких агрегаторів кошти надходять на ваш віртуальний гаманець і лише потім виводяться на ваш банківський рахунок. При цьому знімається комісія при оплаті та виведенні коштів на ваш розрахунковий рахунок. Це потрібно враховувати при формуванні вартості продукції, яку ви плануєте продавати через інтернет. Агрегатори часто поєднують функції електронних гаманців і підключають до себе не тільки розрахунки MASTERCARD і VISA, а й іншими видами віртуальних коштів. Щоб через розрахунки картками MASTERCARD та VISA не оберталися нелегальні кошти, Агрегатор спільно з платіжними системами виставляє вимоги до інтернет-магазинів та товарів, які вони можуть продавати. Наприклад, карткові платіжні системи в Україні забороняють оплати: за купівлю зброї, азартні ігри, небезпечні предмети та речовини.
До таких вимог відноситься також обов'язкова присутність та доступність на сайті Угоди з користувачем (Публічна оферта), в якій чітко має бути описаний механізм оплати, комісії та те, як покупець отримає ваш товар чи послугу, механізм повернення товару, момент переходу товару у власність покупця. і т.д. Покупець повинен погодитись з цим документом перед покупкою.
Найпоширенішим Агрегатором і, на наш погляд, найбільш надійним є LiqPay-колись продукт групи компаній «Приват», а тепер окрема платіжна система, яка дозволяє з невеликою комісією приймати кошти через ваш онлайн магазин. Вона досить просто підключається до інтернет-магазину.
LiqPay дозволяє приймати лише картки українських банків у національній валюті. Гроші після оплати надходять майже миттєво на розрахунковий рахунок підприємця. Але Кабінет Міністрів України хоче відмовити у можливості платникам єдиного податку користуватися електронними платіжними системами для здійснення комерційної діяльності, а простими словами – скоро LiqPay та інші арегатори будуть поза законом для єдинників. Але поки що це лише плани нашого уряду. Крім LiqPay є інші агрегати, такі як Platon. Вони працюють аналогічно.
Є ще один платіжний агрегатор – «Інтеркас». Він заманює своїх клієнтів неймовірно великою кількістю платіжних систем та електронних грошей, з якими ваш сайт зможе отримувати оплату. Серед них є Доларові карти банків СНД, офшорних країн, заборонені в Україні WebMoney, кілька видів криптовалютів, таких як BITCOIN (BTC) та LiteCoin, про них поговоримо нижче. «Інтеркас» пропонує і надзвичайно просту інтеграцію на ваш сайт. І все райдужно, але як у всіх таких випадках є «АЛЕ». У цьому випадку воно не одне. По-перше, це юридична сторона питання. Як ви могли зрозуміти вище, платіжний Агрегатор «Інтеркас» надає можливості оплати, що не відповідають законодавству України, а просто НЕ ЗАКОННИМИ платіжними системами та коштами. По-друге, це економічна сторона. У «Інтеркаси» є приховані комісії та збори. Система передбачає, що на самій платформі заводиться гаманець вашої фірми.
й «касою», на який надходять усі кошти від продажу з вашого сайту. Реально ці гроші приходять на рахунок юридичної особи Агрегатора, а ви не маєте фактичного доступу до цих коштів до моменту виведення їх із системи. На відміну від LiqPay, де оплати одразу приходять на ваш розрахунковий рахунок у банку. При надходженні оплати на ваш віртуальний гаманець, «Інтеркас» стягує з кожного платежу комісію у вигляді відсотка від вартості платежу. І при виведенні коштів із вашого віртуального грошового сховища «Інтеркаси» на реальний рахунок або платіжну систему, «Інтеркас» знімає ще відсоток від суми виведення. Гроші виводяться не автоматично, а в ручному режимі лише зі схвалення Агрегатора. Як бачите, агрегатори – це корисний бізнес інструмент, але у разі не перевірених систем – це ризик не отримати ваші гроші від реально проданих товарів чи послуг.
Крім Агрегаторів та карткових платіжних систем є Крипто Валюти
Криптовалютна Платіжна Система – це система створення та обігу програмних елементів, що базується на технології «Block Chain». Сама одиниця будь-якої криптовалюти – це набір символів, що генерується алгоритмом платіжної системи та зберігається або у Вас на комп'ютері або на спеціальному ресурсі. Сама технологія «Block Chain» передбачає створення кожної одиниці (валюти) в системі унікальної та не повторюваної, а також неможливість її підробки. Але при втраті цієї одиниці (ушкодження електронного носія, комп'ютера, злом біржі криптовалют) немає механізму його відновлення. За підсумками цієї технології багато країн світу організують оборот документів права власності різні види майна.
Ще кілька років тому Служба Безпеки України могла порушувати кримінальні справи за володіння криптовалютами, аргументуючи це спонсоруванням тероризму. На вершині популярності криптовалют, кінець 2016 – початок 2017 року, в Україні почали серйозно замислюватися над регулюванням цього ринку. У Міністерстві Фінансів України провели аналіз явища криптовалют і не знайшли в них ознак грошових коштів. Тобто, озброївшись усіма можливими теоріями економіки, неможливо аргументувати будь-яку вартість даних валют. Але не бажаючи пропустити повз скарбницю значні грошові потоки, держава почала створювати нові види економічної діяльності, такі як «Майнінг Криптовалют».
Криптовалютні системи мають різні алгоритми та різноманітні логіки їх роботи. Платіж за допомогою системи Bitcoin може тривати до доби. Як бачимо, не найшвидша платіжна система. У системі є внутрішня комісія. І згодом вона збільшується. Комісія – це частина криптовалютних одиниць, які віддаються майнерам за здійснення вашої операції. Система не має єдиного центру або сервера, тому ніхто не несе відповідальності за ваші фінанси, цінність яких визначає лише попит.
Через велику комісію, швидкість транзакцій, а також неймовірно високу волатильність усіх криптовалют, їх не варто застосовувати як платіжний механізм, оскільки ціна на них коливається щохвилини, що заважає розрахувати ціноутворення.
На даний момент питання законодавчого регулювання цієї сфери так і не вирішене. Є країни, які забороняють оборот криптовалют, є країни, які забороняють громадянам купувати їх з останніх коштів на банківському рахунку і попереджають про ризики таких вкладень, а є країни, які вкладають у майнінг.
Інтернет комерція (e-commerce) грає велику роль розвитку економіки кожної країни. Продажі в інтернеті – це гарна сфера ведення бізнесу. В Україні Інтернетом користується 71% населення країни. Обсяг самого сегменту в 2018 році склав - 70 млрд грн. З них 25% - косметика та парфумерія, 35% - одяг. 80% покупок в Україні так чи інакше пов'язані з Інтернетом. Українці обирають магазини, товари, бренди в інтернеті та користуються платіжними системами дедалі частіше.
Як бачимо, цей ринок настільки великий, що може стати великою частиною доходу Вашого бізнесу.
Ми – ADVICE Audit Consulting Group зможе допомогти Вам у виборі безпечної платіжної системи для вашого Інтернет Бізнесу.
Стаття надана AdviceConsultingGroup https://ua-advice.com
Керуючий партнер,
Адвокат Кулаков Віталій
У наше життя вже впритул впроваджуються алгоритми машинного навчання, які називають Штучним Інтелектом. Google і FaceBook у своїй видачі пропонує нам читати те, що вирішив Штучний Інтелект, а не те, що для вас цікавіше та важливіше. Але це не всі галузі, що підкорюють алгоритми машинного навчання.
У алгоритми вже визначають ризик рецидиву і долю злочинця в судовій системі. Судді за допомогою ІІ приймають рішення про дострокове звільнення, міру та місце відбуття покарання, можливість виходу під заставу та багато іншого. При впровадженні цих систем планувалося, що неупереджений Штучний Інтелект буде лише інструментом у руках судді, пише колумністка "MIT Technology Review" Карен Хао.
Тут є кілька проблем.
Перша – етична. Вона полягає в тому, що Судді з кожним днем все більше покладатимуться на рішення алгоритмів ІІ. А фактично, рішення людини-судді замінюється рішенням алгоритму машини.
«Кожен 38-й дорослий американець перебуває в будь-якій виправній установі, і в певний момент доля підсудного залежить від рішень, ухвалених Штучним Інтелектом», - стверджує Хао.
Друга – технічна. Алгоритм ІІ, ґрунтуючись на даних підсудного, порівнює його дохід, сімейний стан, вік та інші параметри з параметрами засуджених, які повторно йшли на злочини. Тобто, якщо Ви – афроамериканець, то шанс на умовно дострокове звільнення у Вас нижчий, оскільки національні меншини статистично частіше повертаються до злочинної справи, як і люди з низьким рівнем доходу, або ті, хто не має вищої освіти тощо.
А проблема полягає в тому, що алгоритм оцінює підсудного лише на основі статистичних принципів, часто упускаючи реальний стан справ, незалежно від того, про яку людину йдеться і які були її мотиви.
«ІІ плутає статистичну кореляцію із причинно-наслідковим зв'язком. В результаті групи людей, які історично частіше зазнавали тиску з боку поліції, знову опиняються у вразливому становищі. Насамперед це стосується меншин та найбідніших верств населення», — пише Хао.
При цьому немає можливості виявити помилки в розрахунках Штучного Інтелекту, оскільки вихідний код нейромережі запатентований і до нього не можна отримати доступ громадськості, що несе в собі велику небезпеку.
"Використання алгоритмів ІІ в судовому процесі збільшує ризик зменшення ролі судді. В Україні застосування таких технологій найближчим часом здається дуже туманним. Причина цього - чіткі процесуальні норми, в яких цей інструмент прийняття рішень не передбачено. Саме собою явище Штучного Інтелекту в судовій системі корисно, але при його жорсткому регулюванні та прозорості методик прийняття рішень, за допомогою яких "навчається" алгоритм ІІ. Нейросеть має бути інструментом у руках суду, і суд зобов'язаний чітко аргументувати прийняте рішення, яке відрізняється від рішення ІІ. Все це можливо тільки при повній працездатності системи, без помилок у методиці прийняття рішення, збоїв у роботі. Масиви даних, з якими працює ІІ, повинні постійно оновлюватися, враховувати зміни в законах та не застосовувати застарілі дані." – коментує адвокат Віталій Кулаков.
Advice Audit Consulting Group.
За матеріалами сайту https://ua-advice.com
Більшість людей впевнені, що перемога у суді та ухвалення рішення на їх користь завершує такий виснажливий та нелегкий процес у захисті та відновленні своїх прав. На жаль, українські реалії доводять інше: починається не менш кропіткий процес виконання законного рішення, що у більшості випадків супроводжується залученням державних або приватних виконавців, вжиття з їхнього боку всіх належних заходів для ефективного примусового виконання судового рішення, оскільки, як свідчить практика, боржники не часто поспішають виконати рішення суду та/або погасити заборгованість самостійно.
Одним з найбільш ефективних засобів, які сприяють досягненню максимального результату щодо примусового виконання судового рішення – є обмеження права виїзду за кордон. Як свідчить практика, це один з найбільш дієвих способів забезпечення виконання рішення суду, який застосовується відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Однак, потрібно брати до уваги той факт, що застосовується таке обмеження не одразу ж після відкриття виконавчого провадження, а лише у разі ухилення боржника від виконання судового рішення. Окрім цього, рішення про обмеження права виїзду за кордон, як тимчасовий захід до повного погашення заборгованості, встановлюється судом за поданням державного/приватного виконавця. У кожному окремому випадку суд, за власним переконанням, вирішує чи достатньо обґрунтованими є докази, що свідчать про ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань. Досить абстрактно, чи не так? На нашу думку, більш конкретніше це питання вирішено законодавцем у справах про стягнення аліментів. Так, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виконавець самостійно виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Чітко визначені і часові межі ухилення від виконання рішення суду, і процедура більш прозора.
У будь-якому разі, хочемо додати, що застосувати цей захід не завжди легко, оскільки і самі виконавці не рідко «забувають» про наданні їм законодавчі можливості і не вчиняють жодних дій, «розводячи руками», посилаючись на неймовірне навантаження. Однак, не потрібно боятися нагадати їм про їх посадові обов’язки та Ваші законні права та інтереси, які потребують захисту. Якщо ж не має реакції, то сміливо можна подавати скаргу керівнику органу, а в подальшому скаржитись до регіонального керівництва виконавчої служби. Мусимо зазначити, що в разі складання скарги з чітким обґрунтуванням порушень законодавства з боку виконавця, реакція буде фактично миттєва. Тому, стягувану потрібно завжди тримати виконавця в «тонусі», або мати представника, який з професійної точки зору буде «мотивувати» виконавця виконувати свої обов’язки.
Однак, в такій ситуації завжди є дві сторони: стягувач та боржник. Дії стягувача приблизно зрозумілі, але що робити, якщо особа виступає з протилежної сторони – є боржником. Адже право на правову допомогу мають обидві сторони, в тому числі й та, що захищається. Так, є рішення суду, яке необхідно виконати, коштів для того, щоб погасити заборгованість немає, виконавець вживає незручні заходи, арештовує майно, забороняє виїзд за кордон, як виходити із цієї ситуації?
На початку, потрібно чітко вивчити документи, які стали підставою відкриття виконавчого провадження: виконавчий лист, наказ, виконавчий напис нотаріуса тощо. Адже лише у випадку їх належного оформлення, виконавець відкриває виконавче провадження та виносить відповідну постанову. В разі наявності юридичних зауважень до виконавчого документу та/або обставин, такий виконавчий документ можна визнати таким, що не підлягає виконанню, наслідком чого буде закриття виконавчого провадження та скасування всіх заходів (арешт, опис, обмеження у виїзді за кордон тощо).
Однак, якщо ж виконавче провадження відкрите без явних порушень закону, передусім, намагайтеся підтримувати контакт з виконавцем, переконайте його, що невиконання Вами рішення спричинене не ухилянням від виконання, а скрутною матеріальною ситуацією. По – мірі можливості частково погашайте наявну заборгованість. Активна участь у виконавчому провадженні з Вашого боку сприятиме зниженню ризику обмеження Вас у праві виїзду закордон, принаймні, - у вас будуть аргументи для суду під час захисту своїх прав на вільне пересування.
Йдемо далі. У разі, коли Вас вже обмежено у праві виїзду за кордон – є кілька варіантів вирішення проблемної ситуації на Вашу користь. Перший варіант – максимально простий, але не завжди вигідний для Вас у матеріальному вимірі. Все, що необхідно – просто погасити заборгованість та надати таке підтвердження виконавцю. Якщо виконавчих проваджень декілька, а коштів для погашення заборгованості не вистачає - першочергово обирайте ту заборгованість, щодо якої Ви і обмежені у праві виїзду за кордон.
Наступний варіант – це оскарження в судовому порядку (в т.ч. апеляційному) рішення виконавця та/або суду, яким встановлюються обмеження для Вас щодо виїзду за кордон. Як ми вже зазначили вище, подання щодо ухилення Вами від виконання рішення суду (погашення заборгованості) повинно бути обґрунтованим, тобто повинні бути наявні такі факти як: необґрунтовані витрати, приховування майна, укладання фіктивних договорів, підтвердження закордонних поїздок тощо. Українські суди зазвичай досить формально підходять до цього моменту і не досліджують належним чином подібні факти, що є підставою для подальшого оскарження боржником такого рішення і скасування обмеження права виїзду за кордон в апеляційному порядку.
Інший варіант – досить складний, але не менш ефективний. Вам, як боржнику, необхідно відшукати вагомі обставини для суду, які свідчитимуть, що рішення про відкриття виконавчого провадження було необґрунтованим і потребує скасування. В разі позитивного для боржника рішення суду, виконавче провадження фактично підлягає закриттю, а всі заходи забезпечення виконання рішення суду, в тому числі і обмеження у праві виїзду за кордон автоматично скасовуються. Наприклад, відносно одного з наших клієнтів було відкрито виконавче провадження щодо стягнення з нього заборгованості за неналежним місцем виконання рішення, що було доведено нами. Як результат, суд визнав дії виконавця протиправними, скасував постанову про відкриття виконавчого провадження, що автоматично призвело до скасування всіх обмежувальних заходів. Як бачимо, усе можна вирішити правовим шляхом, а з кваліфікованою юридичною підтримкою це можна зробити у рази швидше та якісніше. Пам’ятайте про свої права і не дозволяйте їх нікому порушувати.
Група компаній «ADVICE»
Керуючий партнер, адвокат Кулаков Віталій
Юрист Римець Христина
Усі ми пам'ятаємо, як ще кілька років тому практично всі громадяни нашої країни стрімко «штурмували» банківські установи з метою взяти «вигідний» кредит, чи то на квартиру, чи то на автомобіль, чи інше майно.
І все б добре, але кредитні кошти необхідно повертати... І ось тут, з урахуванням фінансово-економічної ситуації, що склалася в Україні, багато громадян зіткнулися з проблемою повернення заборгованості. Неабияку роль у цьому відіграв і курс долара щодо гривні, який продовжує бити рекорди. Усі ці чинники лише збільшують заборгованість наших співгромадян перед банками, тож проблема вийшла на найвищий рівень.
Так, зовсім недавно Верховна Рада України вирішила ухвалити черговий закон, який зміг би врегулювати особливості погашення заборгованості в іноземній валюті, порядок конвертації кредитів у гривню тощо. Розуміючи, що для розробки такого законопроекту знадобиться час, наш законодавчий орган уже вирішив зробити «подарунок» нашим співвітчизникам і запровадив мораторій на примусове відчуження нерухомого майна боржників за договорами споживчого кредиту в іноземній валюті.
Багато хто сприйняв цей закон як порятунок, інші – як можливість взагалі не платити за кредитами, третину – чекають від банків якихось «підлостей».
Метою цієї статті є роз'яснення нашим громадянам основних положень мораторію, визначити на кого та на яке майно він поширюється.
Отже, мораторій поширюється на стягнення житлової нерухомості, яка використовується як постійне проживання або є об'єктом незавершеного будівництва (за умови, що у боржника немає у власності іншої житлової нерухомості). Загальна площа такої нерухомості не повинна перевищувати 250 кв. – для житлового будинку, та 140 кв.м. – для квартир.
При цьому мораторій поширюється виключно на житлову нерухомість (заборона на нежитлову нерухомість – офіси, склади тощо ніхто не вводив). До того ж, дія мораторію може поширюватися лише на громадян України та лише за споживчими кредитами, наданими банками, і, що дуже важливо – лише у валюті.
Законодавець чітко дав зрозуміти, що не дотримання хоч одного з положень, веде до того, що мораторій на стягнення майна не діятиме.
Це говорить про те, що розраховувати на підтримку держави у вигляді дії мораторію не зможуть: іноземці; юридичні особи; позичальники, які передали в заставу нерухомість, що не належить до житлової або площа якої більша за встановлену.
За оцінками експертів, введений мораторій поширюватиметься приблизно лише на ¼ частину всіх валютних кредитів.
Однак, ті, хто підпадає під дію мораторію, можуть розраховувати на закриття чи призупинення всіх судових спорів, а також виконавчих проваджень щодо звернення стягнення на нерухоме майно у порядку, встановленому законом.
Водночас хочемо звернути увагу боржників на те, що мораторій має тимчасовий характер, не позбавляє банки можливості нараховувати неустойку (пеня, штраф). Крім цього, мораторій не є списанням боргу, тож кредитні кошти рано чи пізно треба буде повертати.
Підсумовуючи, хочемо сказати, що загалом, для людей, які підпадають під дію мораторію, запроваджена заборона на стягнення нерухомості – це порятунок та надія на позитивне вирішення конфліктної ситуації з банками.
АТ «Адвокатська фірма «ADVICE»
Адвокат, керуючий партнер Кулаков Віталій
21 червня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про валюту і валютні операції». Незважаючи на той факт, що закон уже підписаний Президентом України Петром Порошенком, набуття ним чинності передбачається лише із 7 лютого 2019 року.
Необхідно визнати, що цей принципово новий та, водночас, сучасний нормативний акт, покликаний регулювати відносини у сфері валютних операцій, чекали достатньо довго. Не є таємницею той факт, що сьогодні всі суб’єкти господарювання, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, керуються Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», що був прийнятий ще в далекому 1993 році. На основі цього нормативного документа в Україні було прийнято більше ста підзаконно-нормативних актів, які регулювали дані правовідносини. Усі вони, спрямовані на стабілізацію економіки, повинні були перешкоджати виведенню капіталу із держави. На жаль, як ми бачимо, таке регулювання не призвело до позитивних результатів. Очевидно, що з цієї причини, законодавець вирішив принципово змінити підхід держави відносно цього питання. Своєрідним поштовхом для прийняття такого рішення є також і обов’язки України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.
Що нового для бізнесу несе цей закон?
По-перше, основні тези закону надають можливість створити безпечні, комфортні умови для ведення бізнесу та доступу до ринку іноземних інвесторів, а для українців буде розширений спектр операцій з валютою, а саме:
- українці зможуть безперешкодно інвестувати у цінні папери, нерухомість закордоном і розміщувати кошти на рахунках будь-якого банку у світі без індивідуальних ліцензій НБУ;
- закон ліквідовує можливість накладення штрафу у розмірі 100% від суми операції та заборону на проведення зовнішньоекономічної діяльності за порушення максимальних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями (контрактами) у період 180 днів;
- резиденти зможуть зароблять на торгівлі валютою як на українському ринку, так і закордонних площадках (за наявності ліцензії НБУ);
- бізнес матиме можливість отримувати кредити у нерезидентів без їхньої реєстрації в Україні;
- закон скасовує валютний контроль за дрібними рахунками, залишаючи лише діючий моніторинг операцій у сумі, еквівалентній 150 тис. грн..
Лібералізація валютного регулювання прив’язана до прийняття законодавцем так званого пакета анти- BEPS, який повинен перешкоджати ухиленню від сплати податків. У свою чергу, цей пакет передбачає необхідність вжиття заходів щодо так званої амністії капіталів, що не однозначно сприймається у суспільстві.
Багато експертів порівнють прийняття цього закону із своєрідним фінансовим безвізом, який відкриває свободу руху для капіталу і широке коло можливостей як для резидентів, так і нерезидентів.
Грунтуючись на задекларованому принципі, найбільш вірогідним розвитком ситуації є наступне: закон принесе полегшення у роботі для експортерів-імпортерів, які працюють з валютою і мають на сьогоднішній день ряд обмежень і незручностей. Також, є підстави вважати, що підприємства зможуть купляти валюту без прив’язки до експортного контракту, а отриманий дохід не продавати в обов'язковому порядку, як це передбачено сьогодні.
Варто звернути увагу також на те, що набрання чинності закону насправді не зможе автоматично скасувати всі обмеження НБУ, оскільки всі нормативні акти регулятора зберігають свою чинність до того моменту, коли сам регулятор не визнає їх такими, що втратили чинність.
Підбиваючи підсумки, варто сказати, що у цілому закон передбачає позитивні перспективи, але, враховуючи наш менталітет та «пострадянський досвід», очевидним є той факт, що НБУ протягом достатньо тривалого часу намагатиметься регулювати діяльність компаній у ручному режимі, допоки більшість імпортерів-експортерів не почнуть вірити у стабільність та силу економіки держави. Україна повинна зберігати достатньо можливостей, щоб своєчасно та безболісно запобігати всім можливим потенційним ризикам та загрозам для економічної стабільності держави.
Кулаков Віталій
Управляючий партнер, адвокат
GROUP ADVICE
Римець Христина
Звяжіться з нами
044 209 23 52