Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Законодавчий орган нашої країни напередодні нового року вирішив зробити для бізнесу багато «подарунків» у вигляді ухвалених законопроектів, які повинні благотворно вплинути на ведення бізнесу в Україні. Одним з таких «подарунків» є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування і легалізації фонду оплати праці».
Бажання бізнесу зменшити розмір єдиного соціального внеску виникло давно, тому така ідея «надихнула» уряд і парламент на ухвалення вищезгаданого закону.
ЧОМУ І ЯК ТРЕБА ПЕРЕВІРЯТИ ІНОЗЕМНОГО КОНТРАГЕНТА?
Діяльність бізнесу так чи інакше пов’язана з імпортом та/або експортом продукції та послуг. Зазвичай, ймовірно немає жодного бізнесмена, який би хоча б раз не працював з іноземним контрагентом. Сьогодні робота з іноземним суб’єктом стала ще більш актуальною в масштабах країни. Натомість, нажаль, не всі суб’єкти господарювання з іноземною реєстрацією є сумлінними. Звичайно, що в країнах ЄС ризик натрапити на підприємство-шахрая мінімальний, але він присутній завжди. Складність ситуації полягає в тому, що навіть вигравши суд, підприємству буде важко виконати рішення українського суду, адже місце виконання його буде – іноземна держава, де зареєстрований даний суб’єкт. Крім того, дуже часто співпраця з несумлінним іноземним контрагентом є ризиком потрапити в поле зору іноземних спецслужб, що призведе до втрати іміджу, і як наслідок – втрата часу та коштів. До того ж, валютний контроль з боку нашої податкової також буде спостерігати за Вами, адже невиконання зобов’язань Вашим контрагентом стане Вашою проблемою.
Перевірка контрагента важлива для кожного!
З чого почати перевірку?
Варто перевірити документи у потенційного контрагента: витяг з реєстру (чи інший документ, що підтверджує державну реєстрацію); статут; фінансову звітність (її подають мінімум щорічно, щоб бачити нормальну фінансову життєдіяльність контрагента); копію ліцензії; місцезнаходження; назву сайту чи сторінки в соцмережі тощо.
Зауваження. Будьте обережні з запитом фінансових документів, оскільки це виходить за рамки їх ділового етикету та/або є комерційною таємницею. Варто пояснити, що Ви маєте бути переконані у фінансовій стабільності контрагента, тому вам потрібні документи, аби бути впевненими в майбутньому виконанні зобов’язань.
Маючи первинний пакет документів, можна перевірити наявність реєстрації суб’єкта господарювання, перевірити його реальне місцезнаходження, наявність потужностей, персоналу. Фінансова звітність підкаже про платіжну дисципліну контрагента. Крім того, інформація з реєстрів та Статуту дозволить чітко визначити повноваження керуючого органу та його обмеження. Це все дозволить мінімізувати ризики недійсності угоди та втрати коштів.
Звертаємо увагу, що в кожній країні є свій реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і назви цих реєстрів можуть бути різними - торговий реєстр, реєстр підприємців тощо, проте суть та ж сама, що і в нашому ЄДР). До речі, в більшості країн – доступ до реєстру платний, на відміну від нашого реєстру.
Варто перевіряти по відповідним реєстрам інформацію чи не перебуває контрагент у процедурі банкрутства або статусі неплатоспроможності.
Як правило, у всіх країнах є відповідний реєстр, аналогічний нашому, де можна перевірити всю необхідну інформацію. До речі, станом на сьогодні більшість країн Європейського Союзу приєднались до єдиної бази даних, в якій ви можете перевірити відповідний статус компанії. Тож, якщо ваш контрагент зареєстрований в одній із країн з переліку, ви можете перевірити його за https://e-justice.europa.eu.
Не потрібно нехтувати і перевіркою валідності номеру ПДВ, оскільки це також важливий критерій перевірки. Основну інформацію можна отримати з цього реєстру https://ec.europa.eu/.
Важливим критерієм перевірки контрагента є наявність про нього інформації в судових реєстрах країни реєстрації потенційного партнера. В реєстрі Ви зможете побачити чи є в реєстрі інформація з негативним контекстом, а саме:
Крім того, ми радимо перевіряти і наш, український судовий реєстр, адже можливо ваш потенційний контрагент вже мав «досвід» роботи з іншими компаніями в Україні.
Третє. Санкційні списки
Враховуючи сьогодення, варто перевіряти потенційного контрагента на наявність його в санкційних списках (а також його засновників), бо співпраця з такою компанією – це гарантовані негативні наслідки для вас (криміналне провадження, блокування роботи, обшуки і т.п). Наразі найактуальнішими списками є: санкційні списки РНБО України, США, ЄС.
Четверте. Інтернет-моніторинг
Інтернет-моніторинг також є дієвим інструментом для перевірки контрагента. Соціальні мережі, міжнародні сайти, відгуки і т.п. – це також потужний інструмент для перевірки контрагента.
Ви завжди можете розраховувати на нашу підтримку та допомогу. Ми зацікавлені в систематичній та благополучній роботі наших суб’єктів господарювання та працюємо саме для цього. Дякуємо за довіру!
Адвокатська фірма «ADVICE»
У сучасних реаліях приватний підприємець так чи інакше стикається з веденням бізнесу в інтернеті.
Найскладніше як для бізнесмена, так і для клієнта вибрати платіжні системи, які відрізняються одна від одної. Деякі платіжні системи мають свої підводні камені, інші – не легальні, треті не мають статусу грошей.
В Україні міцно і назавжди інтегровані з банками карткові платіжні системи VISA (займає приблизно 25% ринку) та MASTERCARD (приблизно 70% ринку).
Кожен банк України прив'язує ваш банківський рахунок до тієї чи іншої картки, іноді до двох чи кількох. Стати платником у цій системі переказу грошей просто. Кожен із нас має кілька карток різних банків. Але починаються складнощі, коли підприємець хоче стати стороною, що приймає, щоб гроші від оплат надходили прямо на ваш банківський рахунок з мінімальною комісією (1.5 – 2.5 %). Безпосередньо отримати акредитацію MASTERCARD або VISA практично не реально для невеликого бізнесу. Дані платіжних карток та їх власників перебувають у такому пріоритеті безпеки, що підключити безпосередньо Ваш сайт до цих платіжних систем неможливо. Самі системи розробили жорсткі стандарти обробки та зберігання цих даних: PCI та DSS. Ці стандарти встановлюють порядок зберігання карт на сайті. Дані мають бути зашифровані, зберігатися окремо від імен та прізвищ власників. І найголовніше – вартість акредитації може становити від 1000 до десятків тисяч доларів. Таке собі можуть дозволити лише великі системні компанії чи банківські організації.
Ось ми і підійшли до наступного виду платіжних систем – Агрегатори.
Агрегатор, це такий вид платіжної системи, який бере на себе акредитацію у MASTERCARD або VISA, потім підключає ваш сайт на прийом коштів. Але тут є кілька підводних камінців. Ці платіжні системи є посередниками і беруть з вас і ваших клієнтів свою додаткову комісію. У деяких агрегаторів кошти надходять на ваш віртуальний гаманець і лише потім виводяться на ваш банківський рахунок. При цьому знімається комісія при оплаті та виведенні коштів на ваш розрахунковий рахунок. Це потрібно враховувати при формуванні вартості продукції, яку ви плануєте продавати через інтернет. Агрегатори часто поєднують функції електронних гаманців і підключають до себе не тільки розрахунки MASTERCARD і VISA, а й іншими видами віртуальних коштів. Щоб через розрахунки картками MASTERCARD та VISA не оберталися нелегальні кошти, Агрегатор спільно з платіжними системами виставляє вимоги до інтернет-магазинів та товарів, які вони можуть продавати. Наприклад, карткові платіжні системи в Україні забороняють оплати: за купівлю зброї, азартні ігри, небезпечні предмети та речовини.
До таких вимог відноситься також обов'язкова присутність та доступність на сайті Угоди з користувачем (Публічна оферта), в якій чітко має бути описаний механізм оплати, комісії та те, як покупець отримає ваш товар чи послугу, механізм повернення товару, момент переходу товару у власність покупця. і т.д. Покупець повинен погодитись з цим документом перед покупкою.
Найпоширенішим Агрегатором і, на наш погляд, найбільш надійним є LiqPay-колись продукт групи компаній «Приват», а тепер окрема платіжна система, яка дозволяє з невеликою комісією приймати кошти через ваш онлайн магазин. Вона досить просто підключається до інтернет-магазину.
LiqPay дозволяє приймати лише картки українських банків у національній валюті. Гроші після оплати надходять майже миттєво на розрахунковий рахунок підприємця. Але Кабінет Міністрів України хоче відмовити у можливості платникам єдиного податку користуватися електронними платіжними системами для здійснення комерційної діяльності, а простими словами – скоро LiqPay та інші арегатори будуть поза законом для єдинників. Але поки що це лише плани нашого уряду. Крім LiqPay є інші агрегати, такі як Platon. Вони працюють аналогічно.
Є ще один платіжний агрегатор – «Інтеркас». Він заманює своїх клієнтів неймовірно великою кількістю платіжних систем та електронних грошей, з якими ваш сайт зможе отримувати оплату. Серед них є Доларові карти банків СНД, офшорних країн, заборонені в Україні WebMoney, кілька видів криптовалютів, таких як BITCOIN (BTC) та LiteCoin, про них поговоримо нижче. «Інтеркас» пропонує і надзвичайно просту інтеграцію на ваш сайт. І все райдужно, але як у всіх таких випадках є «АЛЕ». У цьому випадку воно не одне. По-перше, це юридична сторона питання. Як ви могли зрозуміти вище, платіжний Агрегатор «Інтеркас» надає можливості оплати, що не відповідають законодавству України, а просто НЕ ЗАКОННИМИ платіжними системами та коштами. По-друге, це економічна сторона. У «Інтеркаси» є приховані комісії та збори. Система передбачає, що на самій платформі заводиться гаманець вашої фірми.
й «касою», на який надходять усі кошти від продажу з вашого сайту. Реально ці гроші приходять на рахунок юридичної особи Агрегатора, а ви не маєте фактичного доступу до цих коштів до моменту виведення їх із системи. На відміну від LiqPay, де оплати одразу приходять на ваш розрахунковий рахунок у банку. При надходженні оплати на ваш віртуальний гаманець, «Інтеркас» стягує з кожного платежу комісію у вигляді відсотка від вартості платежу. І при виведенні коштів із вашого віртуального грошового сховища «Інтеркаси» на реальний рахунок або платіжну систему, «Інтеркас» знімає ще відсоток від суми виведення. Гроші виводяться не автоматично, а в ручному режимі лише зі схвалення Агрегатора. Як бачите, агрегатори – це корисний бізнес інструмент, але у разі не перевірених систем – це ризик не отримати ваші гроші від реально проданих товарів чи послуг.
Крім Агрегаторів та карткових платіжних систем є Крипто Валюти
Криптовалютна Платіжна Система – це система створення та обігу програмних елементів, що базується на технології «Block Chain». Сама одиниця будь-якої криптовалюти – це набір символів, що генерується алгоритмом платіжної системи та зберігається або у Вас на комп'ютері або на спеціальному ресурсі. Сама технологія «Block Chain» передбачає створення кожної одиниці (валюти) в системі унікальної та не повторюваної, а також неможливість її підробки. Але при втраті цієї одиниці (ушкодження електронного носія, комп'ютера, злом біржі криптовалют) немає механізму його відновлення. За підсумками цієї технології багато країн світу організують оборот документів права власності різні види майна.
Ще кілька років тому Служба Безпеки України могла порушувати кримінальні справи за володіння криптовалютами, аргументуючи це спонсоруванням тероризму. На вершині популярності криптовалют, кінець 2016 – початок 2017 року, в Україні почали серйозно замислюватися над регулюванням цього ринку. У Міністерстві Фінансів України провели аналіз явища криптовалют і не знайшли в них ознак грошових коштів. Тобто, озброївшись усіма можливими теоріями економіки, неможливо аргументувати будь-яку вартість даних валют. Але не бажаючи пропустити повз скарбницю значні грошові потоки, держава почала створювати нові види економічної діяльності, такі як «Майнінг Криптовалют».
Криптовалютні системи мають різні алгоритми та різноманітні логіки їх роботи. Платіж за допомогою системи Bitcoin може тривати до доби. Як бачимо, не найшвидша платіжна система. У системі є внутрішня комісія. І згодом вона збільшується. Комісія – це частина криптовалютних одиниць, які віддаються майнерам за здійснення вашої операції. Система не має єдиного центру або сервера, тому ніхто не несе відповідальності за ваші фінанси, цінність яких визначає лише попит.
Через велику комісію, швидкість транзакцій, а також неймовірно високу волатильність усіх криптовалют, їх не варто застосовувати як платіжний механізм, оскільки ціна на них коливається щохвилини, що заважає розрахувати ціноутворення.
На даний момент питання законодавчого регулювання цієї сфери так і не вирішене. Є країни, які забороняють оборот криптовалют, є країни, які забороняють громадянам купувати їх з останніх коштів на банківському рахунку і попереджають про ризики таких вкладень, а є країни, які вкладають у майнінг.
Інтернет комерція (e-commerce) грає велику роль розвитку економіки кожної країни. Продажі в інтернеті – це гарна сфера ведення бізнесу. В Україні Інтернетом користується 71% населення країни. Обсяг самого сегменту в 2018 році склав - 70 млрд грн. З них 25% - косметика та парфумерія, 35% - одяг. 80% покупок в Україні так чи інакше пов'язані з Інтернетом. Українці обирають магазини, товари, бренди в інтернеті та користуються платіжними системами дедалі частіше.
Як бачимо, цей ринок настільки великий, що може стати великою частиною доходу Вашого бізнесу.
Ми – ADVICE Audit Consulting Group зможе допомогти Вам у виборі безпечної платіжної системи для вашого Інтернет Бізнесу.
Стаття надана AdviceConsultingGroup https://ua-advice.com
Керуючий партнер,
Адвокат Кулаков Віталій
…
Саме так охрестили парламентарії підписаний 1 жовтня 2018 року закон № 8490. Даний нормативний акт вносить зміни до чинного Кримінального процесуального кодексу України щодо надання іншій особі або її представнику, права або законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, заявляти клопотання слідчому та/ прокурору про закриття кримінального провадження. У разі відмови ініціатор клопотання може звернутися до слідчого судді та апеляційної інстанції. Однак, така дія буде можливою, якщо існує нескасована постанова слідчого (прокурора) про закриття кримінального провадження. З одного боку – чудове нововведення, проте з боку практики скажу, що це скоріше забуте старе. У редакції попереднього КПК була аналогічна норма, яку нам у минулому довелося застосувати в одній із кримінальних справ. Так, прокурором було направлено справу до суду і надалі призначено судове засідання. При цьому у нашому розпорядженні була постанова про закриття кримінальної справи за тими самими фактами, які були предметом кримінального провадження. І ось ми вирішили застосувати цей козир та заявили суду клопотання про закриття справи у зв'язку з чинною постановою про закриття кримінальної справи. У цей момент прокурор попросив перерву і після її закінчення приніс до суду ухвалу про відміну постанови про закриття кримінального провадження. Всі!!!
Цей приклад показує практичну неспроможність нової «старої» норми. Для її реалізації необхідно внести відповідальність прокуратури за прийняття так званих постанов заднім числом, а саме не застосовувати жодну ухвалу, яка внесена до Реєстру після подання відповідного клопотання.
З іншого боку уявимо ситуацію. Один орган розслідує одну й ту саму подію і робить це формально, приймаючи надалі постанову про закриття кримінального провадження. Інший орган більш детально розслідує ці події та фактично доводить наявність складу кримінального правопорушення та провину людини. При цьому обидва органи не знають про існування розслідування у різних підрозділах. І ось апогей! Довівши фактично провину злочинців, слідчий має закрити справу, бо існує вже ухвала про закриття провадження за таким фактом. Справедливо? Напевно ні. Для більшої справедливості потрібно внести зміни до кодексу з метою недопущення розслідування одного й того самого факту (події) кількома підрозділами чи відомствами. Це допоможе реалізувати вищевказані нововведення та сприятливо позначиться на представниках бізнесу, які іноді по кілька разів викликаються кількома слідчими з різних відомств за одним і тим самим фактом у рамках різних розслідувань.
Повертаючись до нового нормативного акту слід зазначити, що загалом закон має спростити ще й притягнення до відповідальності слідчого, прокурора, правоохоронця, які ухвалили незаконні рішення під час розслідування кримінального провадження та які у подальшому скасовані судом. Іншими словами – за неправомірне переслідування бізнесу винні нестимуть персональну відповідальність, у тому числі й матеріальну. Чи так це?
Остаточна редакція підписаного Президентом закону суттєво відрізняється від первісної редакції законопроекту.
Так, законопроектом передбачалося доповнити КПК України нормою, згідно з якою у разі винесення слідчим суддею за результатами розгляду скарги ухвали про скасування рішення слідчого/прокурора, скасування повідомлення про підозру або зобов'язання припинити дію, така ухвала має бути направлена керівнику органу, посадовою особою якого є слідчий /прокурор, для організації проведення щодо нього службового розслідування та вирішення питання про притягнення до відповідальності.
У свою чергу, Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду, планувалося доповнити таким випадком виникнення права особи на відшкодування шкоди, як винесення судового рішення, яким задоволено його. скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого/прокурора (у порядку КПК).
І, нарешті, змінами до Цивільного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, а також до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» передбачалася можливість держави у у разі відшкодування ним за рахунок коштів держбюджету шкоди, заподіяної працівниками правоохоронних органів, стягувати з них таку шкоду у порядку регресу у разі встановлення у їх діях складу кримінального правопорушення або за наявності у їх діях складу дисциплінарного проступку.
На жаль, виходячи з тексту прийнятого закону, стаття 130 КПК України додаткова
на норму щодо права держави на заяву до правоохоронців регресної вимоги про відшкодування виплаченої за рахунок коштів держбюджету шкоди у разі встановлення у їх діях обвинувальним вироком складу кримінального правопорушення або складу дисциплінарного проступку. З урахуванням наших реалій, напевно, довго доведеться чекати і такого вироку та такого відшкодування… Питання, чи працюватиме норма?
Загалом, сам факт того, що законодавець намагається отримати симпатії бізнесу – заслуговує на повагу. Однак, прийняття подібних законів у частині їх змісту, викликає побоювання, оскільки багато хто чекав на активні дії щодо захисту бізнесу та стимулювання роботи правоохоронців не на «свою кишеню», а на інтереси держави та її громадян. Вийшло так, що зазначені зміни в КПК не є реальним механізмом захисту бізнесу від протиправних дій правоохоронців, а лише розширюють випадки реалізації державою права на зворотну вимогу до особи, яка завдала такої шкоди. Здавалося б, маленький позитивний момент є, але… А де такий механізм залучення? Чи не стане слідчий заручником прокуратури та керівництва, яке триматиме всіх на «гачку»? А чи не вб'ємо ми й так майже «померле» бажання слідчих щось робити та шукати реальних злочинців?
Очевидно, що на сьогодні залишається актуальною необхідність додаткового законодавчого вдосконалення механізму притягнення до відповідальності правоохоронців за їх незаконні дії та отримання відповідної компенсації. Наші громадяни самі зможуть захистити свої права, їм тільки потрібно дати реальні можливості: об'єктивні та справді незалежні суди, реальне дотримання принципу рівності та змагальності сторін, невідворотність покарання за зловживання, непрофесіоналізм та порушення закону.
Саме ці ключові моменти можуть вирішити проблему захисту бізнесу від надуваги з боку правоохоронців.
Детальніше про нас www.advice.ua
АТ «Адвокатська фірма «ADVICE»
Керуючий партнер, адвокат
Віталій Кулаков
У наше життя вже впритул впроваджуються алгоритми машинного навчання, які називають Штучним Інтелектом. Google і FaceBook у своїй видачі пропонує нам читати те, що вирішив Штучний Інтелект, а не те, що для вас цікавіше та важливіше. Але це не всі галузі, що підкорюють алгоритми машинного навчання.
У алгоритми вже визначають ризик рецидиву і долю злочинця в судовій системі. Судді за допомогою ІІ приймають рішення про дострокове звільнення, міру та місце відбуття покарання, можливість виходу під заставу та багато іншого. При впровадженні цих систем планувалося, що неупереджений Штучний Інтелект буде лише інструментом у руках судді, пише колумністка "MIT Technology Review" Карен Хао.
Тут є кілька проблем.
Перша – етична. Вона полягає в тому, що Судді з кожним днем все більше покладатимуться на рішення алгоритмів ІІ. А фактично, рішення людини-судді замінюється рішенням алгоритму машини.
«Кожен 38-й дорослий американець перебуває в будь-якій виправній установі, і в певний момент доля підсудного залежить від рішень, ухвалених Штучним Інтелектом», - стверджує Хао.
Друга – технічна. Алгоритм ІІ, ґрунтуючись на даних підсудного, порівнює його дохід, сімейний стан, вік та інші параметри з параметрами засуджених, які повторно йшли на злочини. Тобто, якщо Ви – афроамериканець, то шанс на умовно дострокове звільнення у Вас нижчий, оскільки національні меншини статистично частіше повертаються до злочинної справи, як і люди з низьким рівнем доходу, або ті, хто не має вищої освіти тощо.
А проблема полягає в тому, що алгоритм оцінює підсудного лише на основі статистичних принципів, часто упускаючи реальний стан справ, незалежно від того, про яку людину йдеться і які були її мотиви.
«ІІ плутає статистичну кореляцію із причинно-наслідковим зв'язком. В результаті групи людей, які історично частіше зазнавали тиску з боку поліції, знову опиняються у вразливому становищі. Насамперед це стосується меншин та найбідніших верств населення», — пише Хао.
При цьому немає можливості виявити помилки в розрахунках Штучного Інтелекту, оскільки вихідний код нейромережі запатентований і до нього не можна отримати доступ громадськості, що несе в собі велику небезпеку.
"Використання алгоритмів ІІ в судовому процесі збільшує ризик зменшення ролі судді. В Україні застосування таких технологій найближчим часом здається дуже туманним. Причина цього - чіткі процесуальні норми, в яких цей інструмент прийняття рішень не передбачено. Саме собою явище Штучного Інтелекту в судовій системі корисно, але при його жорсткому регулюванні та прозорості методик прийняття рішень, за допомогою яких "навчається" алгоритм ІІ. Нейросеть має бути інструментом у руках суду, і суд зобов'язаний чітко аргументувати прийняте рішення, яке відрізняється від рішення ІІ. Все це можливо тільки при повній працездатності системи, без помилок у методиці прийняття рішення, збоїв у роботі. Масиви даних, з якими працює ІІ, повинні постійно оновлюватися, враховувати зміни в законах та не застосовувати застарілі дані." – коментує адвокат Віталій Кулаков.
Advice Audit Consulting Group.
За матеріалами сайту https://ua-advice.com
Звяжіться з нами
044 209 23 52