ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА ВИЇЗДУ ЗА КОРДОН, ЯК НАСЛІДОК НЕВИКОНАННЯ РІШЕННЯ СУДУ (погляд з різних сторін)

Категорія: Статті Оновлено 01.04.2019 07:31 Опубліковано 01.04.2019 07:31

Більшість людей впевнені, що перемога у суді та ухвалення рішення на їх користь завершує такий виснажливий та нелегкий процес у захисті та відновленні своїх прав. На жаль, українські реалії доводять інше: починається не менш кропіткий  процес виконання законного рішення, що у більшості випадків супроводжується залученням державних або приватних виконавців, вжиття з їхнього боку всіх належних заходів для ефективного примусового виконання судового рішення, оскільки, як свідчить практика, боржники не часто поспішають виконати рішення суду та/або погасити заборгованість самостійно.

Одним з найбільш ефективних засобів, які сприяють досягненню максимального результату щодо примусового виконання судового рішення – є обмеження права виїзду за кордон. Як свідчить практика, це один з найбільш дієвих способів забезпечення виконання рішення суду, який застосовується  відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Однак, потрібно брати до уваги той факт, що застосовується таке обмеження не одразу ж після відкриття виконавчого провадження, а лише у разі ухилення боржника від виконання судового рішення. Окрім цього, рішення про обмеження права виїзду за кордон, як тимчасовий захід до повного погашення заборгованості, встановлюється судом за поданням державного/приватного виконавця. У кожному окремому випадку  суд, за власним переконанням, вирішує чи достатньо обґрунтованими є докази, що свідчать про ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань. Досить абстрактно, чи не так? На нашу думку, більш конкретніше це питання вирішено законодавцем  у справах про стягнення аліментів. Так, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виконавець самостійно виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Чітко визначені і часові межі ухилення від виконання рішення суду, і процедура більш прозора.

У будь-якому разі, хочемо додати, що застосувати цей захід не завжди легко, оскільки і самі виконавці не рідко «забувають» про наданні їм законодавчі можливості і не вчиняють жодних дій, «розводячи руками», посилаючись на неймовірне навантаження. Однак, не потрібно боятися нагадати їм про їх посадові обов’язки та Ваші законні права та інтереси, які потребують захисту. Якщо ж не має реакції, то сміливо можна подавати скаргу керівнику органу, а в подальшому скаржитись до регіонального керівництва виконавчої служби. Мусимо зазначити, що в разі складання скарги з чітким обґрунтуванням порушень законодавства з боку виконавця, реакція буде фактично миттєва. Тому, стягувану потрібно завжди тримати виконавця в «тонусі», або мати представника, який з професійної точки зору буде «мотивувати» виконавця виконувати свої обов’язки.

Однак, в такій ситуації завжди є дві сторони: стягувач та боржник. Дії стягувача приблизно зрозумілі, але що робити, якщо особа виступає з протилежної сторони – є боржником. Адже право на правову допомогу мають обидві сторони, в тому числі й та, що захищається. Так, є рішення суду, яке необхідно виконати, коштів для того, щоб погасити заборгованість  немає, виконавець вживає незручні заходи, арештовує майно, забороняє виїзд за кордон, як виходити із цієї ситуації?

На початку, потрібно чітко вивчити документи, які стали підставою відкриття виконавчого провадження: виконавчий лист, наказ, виконавчий напис нотаріуса тощо. Адже лише у випадку їх належного оформлення, виконавець відкриває виконавче провадження та виносить відповідну постанову. В разі наявності юридичних зауважень до виконавчого документу та/або обставин, такий виконавчий документ можна визнати таким, що не підлягає виконанню, наслідком чого буде закриття виконавчого провадження та скасування всіх заходів (арешт, опис, обмеження у виїзді за кордон тощо).

Однак, якщо ж виконавче провадження відкрите без явних порушень закону, передусім, намагайтеся підтримувати контакт з виконавцем, переконайте його, що невиконання Вами рішення спричинене не ухилянням від виконання, а скрутною матеріальною ситуацією. По – мірі можливості частково погашайте наявну заборгованість. Активна участь у виконавчому провадженні з Вашого боку сприятиме зниженню ризику обмеження Вас у праві виїзду закордон, принаймні, - у вас будуть аргументи для суду під час захисту своїх прав на вільне пересування.

Йдемо далі. У разі, коли Вас вже обмежено у праві виїзду за кордон – є кілька варіантів вирішення проблемної ситуації на Вашу користь. Перший варіант – максимально простий, але не завжди вигідний для Вас у матеріальному вимірі. Все, що необхідно – просто погасити заборгованість та надати таке підтвердження виконавцю. Якщо виконавчих проваджень декілька, а коштів для погашення заборгованості не вистачає -  першочергово обирайте ту заборгованість, щодо якої Ви і обмежені у праві виїзду за кордон.

Наступний варіант – це оскарження в судовому порядку (в т.ч. апеляційному) рішення виконавця та/або суду, яким встановлюються обмеження для Вас щодо виїзду за кордон. Як ми вже зазначили вище, подання щодо ухилення Вами від виконання рішення суду (погашення заборгованості) повинно бути обґрунтованим, тобто повинні бути наявні такі факти як: необґрунтовані витрати, приховування майна, укладання фіктивних договорів, підтвердження закордонних поїздок тощо. Українські суди зазвичай досить формально підходять до цього моменту і не досліджують належним чином подібні факти, що є підставою для подальшого оскарження боржником такого рішення і скасування обмеження права виїзду за кордон в апеляційному порядку.

Інший варіант – досить складний, але не менш ефективний. Вам, як боржнику, необхідно відшукати вагомі обставини для суду, які свідчитимуть, що рішення про відкриття виконавчого провадження було необґрунтованим і потребує скасування. В разі позитивного для боржника рішення суду, виконавче провадження фактично підлягає закриттю, а всі заходи забезпечення виконання рішення суду, в тому числі і обмеження у праві виїзду за кордон автоматично скасовуються. Наприклад, відносно одного з наших клієнтів було відкрито виконавче провадження щодо стягнення з нього заборгованості за неналежним місцем виконання рішення, що було доведено нами. Як результат, суд визнав дії виконавця протиправними, скасував постанову про відкриття виконавчого провадження, що автоматично призвело до скасування всіх обмежувальних заходів. Як бачимо, усе можна вирішити правовим шляхом, а з кваліфікованою юридичною підтримкою це можна зробити у рази швидше та якісніше. Пам’ятайте про свої права і не дозволяйте їх нікому порушувати.

www.advice.ua

www.ua-advice.com

Група компаній «ADVICE»

Керуючий партнер, адвокат Кулаков Віталій

Юрист Римець Христина

НОВЫЙ ЗАКОН ОБ ОБЩЕСТВАХ С ОГРАНИЧЕННОЙ И ДОПОЛНИТЕЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ: ЧТО НОВОГО?

Категорія: Статті Оновлено 18.06.2018 09:23 Опубліковано 18.06.2018 09:04

17 июня 2018 года вступил в действие новый Закон Украины «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью», который был принят 06.02.2018г. Важно отметить, что действующие до него нормативные акты, регулирующее деятельность данных обществ, значительно устарели, поэтому данный закон можно назвать долгожданным. Станет ли он обузой для бизнеса или наоборот, заложит прочный фундамент для развития экономики, покажет время и практика правоприменения.

Что нового?

Отныне, в Уставе должно быть всего лишь три обязательных пункта: полное и сокращенное (при наличии) наименование общества; органы управления, их полномочия и порядок принятия решений; порядок вступления и выхода из общества.  Устав теперь может не содержать в себе информацию об участниках общества и размере их доли в капитале, равно как и содержать любую информацию, не запрещенную нормативными актами. Конечно, это позволит в случае изменения состава участников не менять текст Устава, однако с другой стороны, - несет риск неконтролируемого изменения участника общества.

Законодатель снял ограничения относительно количественного состава участников общества, т.е. в составе общества может быть в принципе неограниченное количество человек. Это позволит некоторым акционерным обществам, которые не представляют собой классическое акционерное общество (имеют ограниченный круг акционеров), трансформироваться в общество с ограниченной ответственностью и вести деятельность в более удобной форме. При этом, устанавливается 6-ти месячный срок для внесения вклада всеми участниками общества с момента государственной регистрации, вместо существовавшего ранее годового периода.

Кроме того, новым законом «как бы» ограничены обязательства участников обществ, а именно, согласно ст. 6 Закона, участники обязаны придерживаться требований Устава и выполнять решения общего собрания. Термин «как бы» выбран не случайно, поскольку сами участники могут принять по сути любое решение, в том числе об ограничении или расширении своих полномочий, и, де-юре – обязаны его выполнять. Поэтому как такового ограничения не произошло. Минусом этого может служить соблазн злоупотреблений со стороны недобросовестных участников, что может привести к увеличению корпоративных споров.

К тому же, целесообразно было бы в раздел «обязанности» внести действия участника по управлению обществом, участию в общих собраниях, голосованию и т.п., а не оставлять их в разделе «Права».  Тогда бы участник не мог бы позволить себе проигнорировать собрание или голосование, поскольку нес бы ответственность за свое бездействие, а так, участие в собрании снова будет его правом, что в дальнейшем опять будет вызывать сложности в управлении обществом (блокировкой голосования, срыве кворума и т.п.) и становится причиной судебных споров.

Новый закон вводит понятие «вклад участника», вместо существующего «вклад в уставной капитал общества». Также установлено, что размер уставного капитала состоит из номинальной стоимости частей его участников, выраженной в национальной валюте, которые не могут быть большими, чем стоимость вкладов участников. Да, вот так дословно звучит новая норма закона. Запутано, неправда ли? Положительным моментом стала законодательная возможность создания наблюдательного совета общества, что позволит участникам осуществлять контроль за работой ТОП-менеджеров.

Плохая новость для участников – должников. Отныне, на их часть в уставном капитале может быть наложен арест и обращено взыскание, что трудно было сделать по старому законодательству. При этом, общество обязано предоставлять документацию исполнителю и кредитору для правильной оценки активов и стоимости части.

Нововведением также стало введение нормы, позволяющей исключать из состава участников общества умершего человека или ликвидированное юридическое лицо. С одной стороны это важный институт для дальнейшей работы общества, однако, законодатель наверное забыл или сознательно упустил детализацию: установление порядка такого исключения, участия в таком собрании наследников (правопреемников), требования к кворуму по голосованию и т.п. Отсутствие детализации подобных вопросов приведет к еще большему хаосу в защите прав собственников (правопреемников).

Еще одной новинкой стала теза, что фундаментально право на выход из состава участников распространяется не на всех, а лишь тех, кто владеет частью в уставном капитале меньше 50%. Таким образом, фактически, если человек владеет 50% и более частью в уставном капитале, он лишен возможности выйти из общества без согласия других участников общества. С моей точки зрения, это является ограничением прав участника, что безапелляционно является минусом нового закона.

К сожалению, новый закон оставил больше вопросов, чем ответов на проблемные моменты в корпоративных взаимоотношениях. Остается надеется на то, что законодатель сможет оперативно реагировать и своевременно вносить поправки в закон с целью обеспечения реальной защиты прав и интересов всех участников и создания прозрачной, понятной структуры управления обществами в Украине, исключающей возможность противоправного завладения имуществом (рейдерства).

Audit Consulting Group ADVICE

Руководитель, адвокат Кулаков Виталий

НОВІ ПРАВИЛА ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ АБО БЕЗВІЗ ДЛЯ КАПІТАЛУ

Категорія: Статті Оновлено 13.07.2018 11:50 Опубліковано 13.07.2018 11:50

21 червня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон  «Про валюту і валютні операції». Незважаючи на той факт, що закон уже підписаний Президентом України Петром Порошенком, набуття ним чинності передбачається лише із 7 лютого 2019 року.

Необхідно визнати, що цей принципово новий та, водночас, сучасний нормативний акт, покликаний регулювати відносини у сфері валютних операцій, чекали достатньо довго. Не є таємницею той факт, що сьогодні всі суб’єкти господарювання, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, керуються Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», що був прийнятий ще в далекому 1993 році. На основі цього нормативного документа в Україні було прийнято більше ста підзаконно-нормативних актів, які регулювали дані правовідносини. Усі вони, спрямовані на стабілізацію економіки, повинні були перешкоджати виведенню капіталу із держави. На жаль, як ми бачимо, таке регулювання не призвело до позитивних результатів. Очевидно, що з цієї причини, законодавець вирішив принципово змінити підхід держави відносно цього питання. Своєрідним поштовхом для прийняття такого рішення є також і обов’язки України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Що нового для бізнесу несе цей закон?

По-перше, основні тези закону надають можливість створити безпечні, комфортні умови для ведення бізнесу та доступу до ринку іноземних інвесторів, а для українців буде розширений спектр операцій з валютою, а саме:

-            українці зможуть безперешкодно інвестувати у цінні папери, нерухомість закордоном і розміщувати кошти на рахунках будь-якого банку у світі без індивідуальних ліцензій НБУ;

-             закон ліквідовує  можливість накладення штрафу у розмірі 100% від суми операції та заборону на проведення зовнішньоекономічної діяльності за порушення максимальних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями (контрактами) у період 180 днів;

-           резиденти зможуть зароблять на торгівлі валютою як на українському ринку, так і закордонних площадках (за наявності ліцензії НБУ);

-           бізнес матиме можливість  отримувати кредити у нерезидентів без їхньої реєстрації в Україні;

-          закон скасовує валютний контроль за дрібними рахунками, залишаючи лише діючий моніторинг операцій у сумі, еквівалентній 150 тис. грн..

Лібералізація валютного регулювання прив’язана до прийняття законодавцем так званого пакета анти- BEPS,  який повинен перешкоджати ухиленню від сплати податків. У свою чергу, цей пакет передбачає необхідність вжиття заходів щодо так званої амністії капіталів, що не однозначно сприймається у суспільстві.

Багато експертів порівнють прийняття цього закону із своєрідним фінансовим безвізом, який відкриває свободу руху для капіталу і широке коло можливостей як для резидентів, так і нерезидентів.

Грунтуючись на  задекларованому принципі, найбільш вірогідним розвитком ситуації є наступне: закон принесе полегшення у роботі для експортерів-імпортерів, які працюють з валютою і мають на сьогоднішній день ряд обмежень і незручностей. Також, є підстави вважати, що підприємства зможуть купляти валюту без прив’язки до експортного контракту, а отриманий дохід не продавати в обов'язковому порядку, як це передбачено сьогодні.

Варто звернути увагу також на те, що набрання чинності закону насправді не зможе автоматично скасувати всі обмеження НБУ, оскільки  всі нормативні акти регулятора зберігають свою чинність до того моменту, коли сам регулятор не визнає їх такими, що втратили чинність.

Підбиваючи підсумки, варто сказати, що у цілому закон передбачає позитивні перспективи, але,  враховуючи наш менталітет та «пострадянський досвід», очевидним є той факт, що НБУ протягом достатньо тривалого часу намагатиметься регулювати діяльність компаній у ручному режимі, допоки більшість імпортерів-експортерів не почнуть вірити  у стабільність та силу економіки держави. Україна повинна зберігати достатньо можливостей, щоб своєчасно та безболісно запобігати всім можливим потенційним ризикам та загрозам для економічної стабільності держави. 

Кулаков Віталій

Управляючий партнер, адвокат

GROUP ADVICE

Римець Христина

ОБРАЩЕНИЕ В КОМИССИЮ ПРИ МИНЮСТЕ, КАК СПОСОБ ЗАЩИТЫ ОТ РЕЙДЕРСТВА

Категорія: Статті Оновлено 21.05.2018 10:30 Опубліковано 21.05.2018 10:27

В предыдущих статьях мы рассказывали как можно обезопасить свой бизнес от рейдерства, путем проведения так называемых профилактических мероприятий. Однако, в большинстве случаев, предприятие (или отдельный гражданин) сталкивается с понятием рейдерство уже после того, как узнает, что его имуществом завладело иное лицо. Что же делать?

Первые мысли – это бежать в полицию, вторая – обращаться в суд. Однако, к сожалению, ни первый, ни второй вариант не являются оперативными способами решения проблемы. Как альтернативу, власть предложила бизнесу фактически новый инструмент защиты от рейдерства – создало Комиссию по вопросам рассмотрения жалоб в сфере государственной регистрации (далее - Комиссия).

Основным достоинством Комиссии является оперативное принятие и реализация ее решений, путем отмены регистрационных действий. Кроме того, заявитель не должен платить никаких официальных платежей, в отличии, например, от обращения в суд, где платиться судебный сбор. При этом, Комиссия фактически сама определяет способы защиты интересов заявителя и рассматривает жалобу в короткий срок, обеспечивая мгновенное исполнение решения в виде отмены регистрационных действий и фактически возврата имущества его первоначальному собственнику.

Нужно признать, что решение Комиссии не является окончательным и «заинтересованное лицо» всегда имеет возможность обратиться в суд с требованием отменить решение Комиссии. При этом, суды оценивают действия Комиссии на предмет их соответствия нормативным правилам для рассмотрения заявлений жалобщиков, и не углубляются в суть самой проблематики.

Так, в случае, если на момент принятия решения Комиссией в одном из судов рассматривается спор относительно того или иного имущества (действий в отношении имущества), которое является предметом рассмотрения Комиссией, вероятность отмены судом решения Комиссии практически 100%, поскольку установлен законодательный запрет на рассмотрения жалоб в таких случаях.

Для того, чтоб не допускать такие действия, Комиссия должна тщательно изучать материалы дела, с целью не допускать процедурных нарушений закона при рассмотрении жалоб. Хотя с другой стороны, для заявителя, последующая отмена решения хоть и имеет негативный эффект, однако на первом этапе позволяет выиграть время и подготовиться к защите своей собственности.

Иногда, причиной для отмены решений Комиссии становится нарушение сроков на обжалование регистрационных действий. Законодатель установил, что лицо может обжаловать действия регистратора в течении 60 дней с момента регистрации или с момента, когда лицо узнало о нарушении своих прав. Если «заинтересованное лицо» обратившись в суд докажет, что Вы пропустили срок обращения в Комиссию, то есть вероятность, что решение будет отменено, фактически на формальных основаниях.

Из анализа судебной практики, наиболее распространенным основанием для отмены решения Комиссии является то, что последняя не направляет заинтересованным лицам уведомления о рассмотрении жалоб, размещая информацию в лучшем случаи – на официальном веб-сайте. Фемида довольно жестко реагирует на подобные факты, в следствии чего решения Комиссии отменяются судами административной юрисдикции.

 Подводя итог, хотелось бы отметить, что волей не волей, человек остается заложником ситуации, на которую он в полной мере не может влиять. Поэтому, для полноценной защиты человека, Комиссия должна четко выполнять все процедурные предписания нормативных актов и детально изучать практику судов, рассматривающих дела, где ответчиком фактически выступает Комиссия. Если этого не делать, то в скором времени, к Комиссии будут относиться не как к реально влиятельному органу, а как к очередному мелкому «препятствию» на пути к противоправному завладению имуществом.

Нужно признать, что сегодня Комиссия является единственным органом, который может фактически единолично и быстро принять решение, в отличии от других органов исполнительной и судебной власти. Именно это, вероятно, и стало причиной того, что в деятельности этого нового органа, появляются признаки коррупции. Естественно, каждый хочет защитить свое право, как можно быстрее получить долгожданное решение, и гарантировать его положительный эффект. С учетом того, что рейдерство в Украине процветает, желающих защититься от него путем обращения в Комиссию растет небывалыми темпами. Я не хочу сказать, что Комиссию необходимо ликвидировать, наоборот, она должна работать. Но необходимо создать такие условия, чтоб мы думали ни как расширить действие Комиссии или увеличить ее штат, а как сделать так, чтоб само явление рейдерство было не нормой жизни, а скорее исключением. Вот тогда в Комиссию будут обращаться не толпы людей, а единицы. Вот тогда можно считать, что у нас зарождается правовое государство. В ином случае – работа Комиссии будет всегда иметь коррупционные составляющие. А может это кому-то выгодно…

AUDIT CONSULTING GROUP

ADVICE

Руководитель, адвокат Кулаков Виталий