ХТО МАЄ ВІДПОВІДАТИ ЗА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

       У зв'язку з неймовірним розвитком та популярністю мережі інтернет вже складно зустріти людину, 
яка не знає що це таке. Сьогодні у інтернеті шукають роботу, продають товари, рекламують продукцію, тощо. 
Практично роблять усе, що можна уявити. Інтернет фактично замінив живе спілкування, впровадивши соціальні 
мережі, форуми, блоги, які мають величезну популярність. На створених ресурсах люди обмінюються думками, 
висловлюють свою позицію, характеризують особистості, пишуть статті тощо. Однак, у деяких випадках 
викладена інформація носить не тільки позитивний ефект, а й негативний – щодо людини або групи осіб. 
Йдеться про ситуацію, коли в інтернеті поширюється інформація, яка не відповідає дійсності та є неправдивою. 
Якщо подібний випадок стався на телеефірі або в друкованих засобах масової інформації, то тут легше знайти 
винуватця – тут видно автора тексту, як мінімум. Але що робити, якщо така інформація поширена в інтернеті 
або ще гірше – автор тексту не відомий? У цій статті ми спробуємо з цим розібратися.

       Відповідно до ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

         При цьому, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності чи викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких взагалі не було або які були, але відомості про них не відповідають дійсності.

            Крім того, законодавець уточнює, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, 
якщо особа, яка розповсюдила таку інформацію, не доведе протилежну.

               Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК України, фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатись у її достовірності.

         Захищаючи свої права особа, щодо якої поширена недостовірна інформація, має довести факт того, що таке поширення інформації ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію.

            Якщо говорити про поширення негативної інформації в Інтернеті, то відповідачем у цій справі є автор 
відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту/порталу. При цьому, саме позивач (людина, яка 
захищає своє чесне ім'я) зобов'язаний знайти та встановити дані цих осіб, оскільки ця інформація має бути 
відображена у позовній заяві (ст. 119 ЦК України).

            Якщо ж автор поширеної інформації невідомий, або його місце проживання/знаходження встановити 
не вдається, якщо інформація має анонімний характер і доступ на сайт є вільним, то відповідальним відповідачем 
у такій справі буде сам власник веб-сайту, на якому розміщувався інформаційний матеріал, оскільки саме цей 
власник ресурсу створив технологічну можливість та умови поширення недостовірної інформації.

            Таку правову позицію сьогодні підтримують судові органи, розглядаючи подібні справи. Проте, кожна 
ситуація має власний підтекст, свою структуру, особливості, у кожному окремому випадку необхідно обрати 
свою тактику захисту, щоб гарантовано захистити порушене право. Все можливо, важливо тільки знати, що робити.

Керуючий партнер

Адвокат Кулаков Віталій

АТ «Адвокатська фірма «ADVICE»

• Предыдущее: Адвокат Кулаков Віталій став гостем програми «Суспільний університет»
• Следующее: АУТСОРСИНГ. Що це таке і навіщо мені?