Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
2015 - став формально роком народження інтернет-торгівлі, оскільки саме у вересні був прийнятий Закон України «Про електронну комерцію». Потрібно визнати, що прийнятий закон був довгоочікуваним для багатьох людей, оскільки відсутність законодавчої бази, яка б регулювала так звану онлайн-торгівлю, тільки гальмувала розвиток цього напрямку, в тому числі не дозволяла залучати значні інвестиції. Даний закон фактично закріпив сформовану практику в області інтернет-торгівлі і за своєю суттю повинен захистити споживачів від зловмисних намірів продавців. Безумовним плюсом даного нормативного акту стало те, що на законодавчому рівні закріплені поняття: електронний договір, інтернет-магазин, електронна комерція, електронна торгівля, електронний підпис, реалізація товару дистанційним способом і т.п. Крім того, покупців інтернет-магазинів офіційно прирівняли до покупців звичайних супермаркетів, що має дати можливість нашим покупцям захищати свої права відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів». Відтепер, вся інформація про продавця / постачальника - суб'єкта господарювання, повинна бути розміщена на сайті (організаційно-правова форма, назва організації, система оподаткування, ідентифікаційний код, ПІП керівника, місце знаходження, відомості про ліцензії і т.п.). При цьому, продавець повинен забезпечити захист всієї інформації, отриманої в ході здійснення господарської операції. Крім того, закон зобов'язує продавця не надавати послуги (постачати товар), якщо від покупця не отримано згоду на придбання товару (немає підпису, електронного підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором). Важливо відзначити, що продавець повинен буде надати підтвердження здійснення електронної угоди (електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, талон, квиток тощо). Як суб'єкт господарювання, продавець зобов'язаний буде зберігати електронні документи, програмні, апаратні та інші засоби для зберігання документів не менше трьох років.
Прийнятий закон дозволяє здійснення розрахунків будь-яким, не забороненим законодавством, способом, з можливістю використання спеціальних платіжних засобів, електронних грошей, а також готівкою. У разі виникнення спірних ситуацій, докази, надані в електронній формі (у формі паперових копій електронних повідомлень), вважаються письмовими доказами і можуть використовуватися в суді.
Звичайно, що інтернет-торговці з одного боку раді прийняттю закону, але з іншого боку розуміють, що для його реалізації будуть потрібні додаткові ресурси, щоб онлайн-торгівля відповідала положенням закону. А це і кадрове питання, і грошові витрати, і перепрограмування сайтів, створення нових програм, що може «потягнути» всіх у бік збільшення вартості товарів.
Враховуючи вимоги закону, беручи до уваги, що з 1 січня 2016р. всі інтернет-магазини повинні будуть мати касові апарати в порядку встановленому законом, закрадається думка, що держава посилює фінансовий контроль над електронною комерцією, що звичайно ж не сподобається гравцям цього ринку.
Крім того, якщо покупець захоче зробити власний електронний підпис, як і де він може його зробити, як його інтегрувати на сайт продавця, поки не ясно.
Незважаючи ні на що, хочеться вірити, що прийнятий закон зменшить посягання шахраїв на гаманець наших громадян, зможе правильно інтегруватися в наше повсякденне життя і збільшить якість послуг на даному ринку, який стрімко розвивається, не дивлячись ні на які економічні та політичні проблеми.
АО «Адвокатська фірма« ADVICE »
Керуючий партнер, адвокат Кулаков Віталій
Наше життя влаштоване так, що кожен з нас так, чи інакше, хоча б раз у житті, стає учасником спадкових правовідносин. Варто відмітити, що в кожному окремому випадку ці відносини мають певну специфіку, тому значна частина цих правовідносин врегульовується тільки в судовому порядку. Тому тема судового захисту прав та інтересів суб’єктів спадкових правовідносин завжди буде актуальною.
Аналізуючи судову практику, впевнено можна сказати, що в більшості випадків, причинами звернення до суду є: - неправомірні дії нотаріуса під час оформлення права на спадщину; - неможливість особи самостійно довести певний юридичний факт або своє право на спадщину (родинні відносини, наявність майна, документів тощо).
Зазвичай, всі спадкові справи в судах розглядаються в порядку позовного та окремого провадження. В останньому випадку, як правило, встановлюється факт проживання однією сім’єю, факт прийняття спадщини і т.п. Але треба завжди пам’ятати, що якщо між заявником та заінтересованою особою виникає в рамках окремого провадження спір про право (на будь-яке майно), то така заява про встановлення факту залишається без розгляду, а сама справа підлягає розгляду в позовному провадженні на загальних підставах.
Позови про визнання права власності, як правило, подаються, якщо таке право оспорюється чи не визнається іншою особою або в разі втрати (неможливості подання) документу, що засвідчує право власності спадкодавця чи спадкоємця.
В будь-якій справі спадкоємці повинні правильно визначити склад спадщини, оскільки від цього залежить їх частка у спадщині. Вважаємо, що не потрібно зупинятись на зрозумілих речах, які відносяться до складу спадщини (квартира, будинок спадкодавця, в якому він мешкав), а краще зупинитись на нестандартних об’єктах спадкових правовідносин.
Так, у разі смерті особи, якій були заподіяні збитки, у зв’язку з невиконанням умов договору, до складу спадщини включається право на відшкодування таких збитків. Інакше кажучи, спадкоємці можуть отримати не тільки саме відшкодування (в т.ч. упущену вигоду), а й обрати спосіб відшкодування.
В деяких випадках, спадкове майно знаходиться за кордоном або у спадкових правовідносинах приймає участь іноземець. Що робити? В таких випадках потрібно з’ясовувати країну, в якій знаходиться майно чи громадянином якої є учасник спадкових правовідносин. Далі з’ясувати, чи існує договір про правову допомогу з цією країною, чи передбачені в цьому договорі основні правила врегулювання спадкових правовідносин. Якщо наявні розбіжності з нашим національним законодавством, то застосовуватись можуть норми міжнародного права.
Варто зауважити, що до складу спадщини також входять майнові права інтелектуальної власності (право на отримання винагороди, право на оформлення винаходу тощо). Ці права реалізовуються в загальному порядку, визначеному законодавством України.
Серед складнощів отримання права на спадщину буває те, що особи з різних суб’єктивних та об’єктивних причин пропускають 6-ти місячний строк, встановлений для прийняття спадщини, тобто несвоєчасно звертаються до нотаріуса з відповідною заявою. В таких випадках, особа має негайно звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зазначивши поважність причин несвоєчасного звернення до нотаріуса та пропуск встановленого строку. При цьому, вирішуючи таку справу, суд не вирішує питання щодо визнання чи невизнання за особою права на спадщину. Це викликано тим, що спадкоємець, після визначення додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти (або не прийняти) спадщину в порядку, визначеному ст. 1269 ЦК України, звернувшись до нотаріуса. В разі неможливості отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса (відсутність спадкового майна, документів тощо), особа повинна знову звертатись до суду з відповідним позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування (витребування майна, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним тощо).
Актуальним питанням в спадкових правовідносинах залишається можливість отримання спадщини ще не народженою дитиною спадкодавця. Адже, згідно ст. 1261 ЦК України, до спадкоємців першої черги належать діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті. В такому випадку, нотаріус, при видачі свідоцтва про право на спадщину, наприклад, дружині померлого, має враховувати вищезазначену обставину. Звичайно, що факт зачаття дитини за життя спадкодавця важко встановити нотаріусу документально, оскільки всі документи надаються дорослими спадкоємцями, які нерідко не враховують права ще ненародженої (або тільки народженої) дитини спадкодавця. Ще складніше, коли мова йде про позашлюбних дітей.
Важливим аспектом спадкових відносин є те, що разом із спадщиною, спадкоємці отримують і зобов’язання. Так, якщо за час життя спадкодавця у нього виникло зобов’язання: відшкодувати моральну чи майнову шкоду, сплатити неустойку, яка була присуджена судом тощо, то всі ці борги спадкодавця розподіляються серед спадкоємців, пропорційно отриманій спадковій частці. Однак, загальне зобов’язання спадкоємця не можуть бути більшим у вартісному еквіваленті, ніж частка, отримана у спадщину. Тобто відповідальність обмежується межами дійсної вартості отриманого майна, на момент відкриття спадщини.
Особливо це важливо в наші дні, коли кредитно-фінансові зобов’язання наших громадян залишаються гострими та болючими питаннями сьогодення, коли банківські та інші фінансові установи готові йти на будь-які міри, аби отримати грошове відшкодування.
Варто відмітити, що кредитор, який бажає задовольнити свої вимоги за рахунок спадкоємця, має в своєму розпорядженні лише 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини. Саме в цей період кредитор може пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. В разі пропуску цього строку, кредитор позбавляється пред’являти вимоги до спадкоємців, а сам строк пред’явлення вимоги не може бути відновлений.
Підсумовуючи, хочеться зазначити, що спадкові справи в більшості завжди будуть перебувати у провадженні судів, оскільки тільки суд сьогодні вирішує спори про право. Тому, варто ретельно готуватись до захисту прав та інтересів учасників спадкових правовідносин, враховувати специфіку порядку спадкування, оскільки від цього може залежати доля людини.
АО «Адвокатська фірма «ADVICE»
Керуючий партнер, адвокат Кулаков Віталій
В последнее время словосочетанием «реформа налогового законодательства» никого не удивишь, поскольку активизация законодателя в этом направлении уже аж зашкаливает. Многие ждут системного и комплексного улучшения взаимоотношений между налогоплательщиком и фискальными органами. К сожалению, пока изменения носят больше косметический характер, однако все таки они есть.
01.09.2015г. вступили в действия нормы так называемого Закона о снижении налогового давления от 17.07.2015г. Что нового и полезного появилось для бизнеса?
- право предоставления обобщающих консультаций перешло к Министерству финансов Украины, а органы фискальной службы смогут предоставлять лишь индивидуальные консультации. При этом, плательщики налогов должны получать не обобщающий ответ, а обоснованный, с четкими ответами на каждый поставленный вопрос в запросе;
- предусмотрено обязательное размещение на сайте органа, который предоставил консультации соответствующей информации не позднее 10 календарных дней без указания наименования и реквизитов плательщика налогов (это может исключить предоставление «нужной» консультации субъекту);
- отныне, фискальным органам запрещено использовать для инициативы любых дальнейших действий акты проверок в ситуации, когда на их основании плательщику налогов не вынесено налоговое уведомление-решение или такое решение отозвано. Кроме этого, запрещено выдавать налоговое уведомление-решение по итогам уголовного производства без проведения проверки и оформления акта;
- плательщики налогов, которые подают отчет почтой, теперь смогут подавать отчетность не позднее, чем за пять дней до окончания граничного срока подачи налоговой декларации (до этого было 10 дней);
- плательщики налогов, объем доходов и объем операций, по которым за предыдущий год составлял до 20 млн. грн., освобождаются от штрафных санкций у случае добровольной оплаты суммы налогов, доначисленных налоговым органом. Такая возможность действует до 31 декабря 2016г. и может быть использована 1 раз по одному налогу. Главным требованием является фактически отказ налогоплательщика от обжалования налогового уведомления-решения в указанные законом сроки;
- на три месяца освобождаются от пени плательщики налогов при самостоятельном начислении суммы денежного обязательства, а также в случае внесения изменений в налоговую отчетность в результате самостоятельного выявления ошибок. Таким образом, пеня при самостоятельном начислении суммы денежного обязательства будет начисляться после окончания 90 дней, которые наступают за последним днем оплаты денежного обязательства. Если же плательщик налогов самостоятельно исправляет ошибки в течении 90 дней, после граничного срока уплаты денежного обязательства, пеня не начисляется.
При этом, не стоит забывать, что в стране уже анонсировали проведение очередной налоговой реформы, поэтому очередные поправки уже не за горами. Нам с вами будет, чем заняться.
АО «Адвокатская фирма «ADVICE»
Управляющий партнер,
адвокат Кулаков Виталий
В нашей стране происходит много событий, на которые не всегда обращаешь внимание. Однако, реформирование системы налогообложения уже настолько вошло в наш обиход, что пропустить это «знаменательное» событие невозможно.
Итак, в «борьбу» за реформирование фискальной системы включились два тяжеловеса – Кабинет Министров Украины в лице Министерства финансов Украины и Верховная Рада Украины в лице парламентского Комитета по налогам и таможенной политике.
Так, еще осенью текущего года была анонсирована концепция реформирования налоговой системы, представленная профильным комитетом под руководством Нины Южаниной. Уже в октябре 2015г. был зарегистрирован парламентский законопроект под номером № 3357, который фактически отображает основные концептуальные изменения, инициированные депутатами ранее.
В то же время, свой вариант фискальной реформы предложен Министерством финансов Украины. Оба инициатора настаивают на принятии «его версии» проекта закона, критикуя при этом законопроекты оппонента.
Что предлагается? Какие основные принципиальные отличия?
Оба законопроекта предусматривают снижение ставок, что не может не радовать бизнес. Однако, Минфин предлагает установить единую ставку в размере 20% для четырех основных налогов (налог на прибыль предприятий, налог на доходы физических лиц, НДС, ЕСВ), а Комитет по вопросам налоговой политики настаивает на применении трех разных ставок (15% для налога на прибыль предприятий, 10% для налога на доходы физических лиц, 20% для НДС и ЕСВ).
Кроме того, предлагается изменить правила «игры» для плательщиков единого налога. Так, Минфин предлагает прогрессивную, но щедрую систему налогообложения от 4% для предпринимателей с низким уровнем дохода до 8% для предпринимателей с высоким уровнем дохода. Парламентский законопроект предусматривает постепенный рост ставок к 2018 году. Например, в 3-й группе планируется увеличение ставки с нынешних 2%+НДС или 4% (с включенным НДС) до 5%+НДС и 10% соответственно. Доход 1 и 2 групп плательщиков единого налога хотят привязать к размеру минимальной заработной платы. Кроме того, Парламентарии хотят ввести три новые группы для предпринимателей, которые хотят работать на общей системе налогообложения.
При этом, если верить экспертам, проект Минфина носит комплексный характер и предлагает снижение налоговой нагрузки на общую сумму 60 млрд. грн. и одновременно конкретные предложения по сокращению расходов бюджета для сохранения макроэкономической и фискальной стабильности. Парламентский же законопроект предлагает сократить налоги на сумму около 200 млрд. грн., не предлагая конкретных мер по стабилизации дефицита бюджета в таком размере.
И таких различий очень много, о которых вкратце не напишешь, но пугает другое. Казалось бы, оба субъекта законодательной инициативы играют в одной команде под руководством одного «тренера», поскольку все их члены – команда из представителей коалиции, но «стиль игры» у каждого свой, и цели, похоже тоже.
В таких вопросах, как и во многих других, нужно только объединять усилия, а не делать одну и ту же работу несколькими командами. В нашей стране много отраслей, которые нуждаются в реформировании, поэтому работы хватит всем. Но хотелось бы, чтоб и Кабмин, и ВРУ работали не ради работы, а ради реального улучшения ситуации в стране. Необходимо повысить уровень ответственности конкретных людей за конкретные реформы, а не ждать, пока западные лидеры будут «настаивать» на принятии нами того или иного закона. Если мы говорим о налоговой реформе, например, то нужно признать, что именно Минфин отвечает за формирование и реализацию бюджета страны, именно он будет отчитываться перед парламентом и народом, что получилось, а что нет. Поэтому, считаю, что необходимо создавать группы экспертов, в том числе с числа депутатов, которые будут работать на так называемой базе Минфина и на этой площадке отстаивать аргументировано интересы избирателей, а не отдельных бизнес элит. При этом, по итогам работы группы, нужно сделать отчет о том, кто и что сделал, предложил, или не сделал и не предложил. Только индивидуальная ответственность поможет избавиться от пупулизма и имитации «бурной» деятельности.
Всем, кто находится во власти, важно осознать реальную необходимость проведения реформы, при которой система стала бы простой, нейтральной, независимой от чиновников, справедливой, эффективной и предсказуемой.
АО «Адвокатская фирма «ADVICE»
Управляющий партнер, адвокатВиталий Кулаков
Задача политика, поговаривал Премьер-Министр Великобритании Черчилль, «прежде наобещать, а затем объяснить, почему это не получилось». Кандидаты всегда говорят. Чем красочнее наобещал, тем больше шансов получил. Люди склонны верить. А президенты склонны преувеличивать. Почему народ проголосовал за Порошенко? Наверное, опять поверил в новую жизнь. Сверим же обещания с ожиданиями:
Было бы несправедливым говорить только о недостатках, было много и хорошего. И потом, действительно война. Однако стране нужно движение вперед, а темпы этого движения крайне медленны. Пожелаем Президенту больше решительности и бескомпромиссности. Когда спросили у Премьер-Министра Сингапура Ли Куан Ю, инициатора экономического чуда: как победить коррупцию, ответ был лаконичным: «Начните с того, что посадите трёх своих друзей. Вы точно знаете за что, и они знают за что». Пора переходить от слов к делу, г-н Президент. Народ еще с Вами. Пока что.
Звяжіться з нами
044 209 23 52