Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Багато хто знає, що ведення бізнесу в нашій країні пов'язане з низкою труднощів, у тому числі пов'язаних із взаємовідносинами з податковими, правоохоронними, прокурорськими органами. Непоодинокі випадки, коли під час проведення перевірок працівники проводять вилучення документів та інших предметів на підприємстві, при цьому забираючи з собою все, що вони вважають за потрібне. Ось у черговій статті ми спробуємо розібратися про правомірність дій правоохоронних органів під час проведення такої слідчої дії, як виїмка.
У статті 178 Кримінально-процесуального кодексу України викладено підстави щодо виїмки. Так, виїмка документів проводиться лише у випадках, коли є точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, перебувають у певної особи чи певному місці. Вилучення проводиться виключно на підставі мотивованої постанови слідчого.
Здавалося б все зрозуміло, але давайте розкладемо все по поличках.
Перше. Вилучення документів – це слідча дія, яка може бути проведена виключно за наявності порушеної кримінальної справи. Тому листи правоохоронних органів із вимогами надати останнім документи без вказівки на наявність кримінальної справи є протиправними.
Друге. Слідчий повинен мати точні дані про предмети та документи, що підлягають виїмці. Тому вимоги органів надати «всі документи», «останні документи», «що стосуються того чи іншого», «за період…» та з іншими подібними формулюваннями також є такими, що не відповідають закону. При виїмці має бути конкретно зазначена назва документа (його номер, дата) або предмета (з чіткими ознаками), а також конкретна особа або місце (його адреса, місцезнаходження), де знаходяться документи або предмети. Якщо не буде зазначена дана інформація, то слідчу дію можна вважати обшуком. Але для обшуку потрібні інші підстави і потрібне дотримання іншого порядку.
Третє. Предмети та документи, що підлягають виїмці, повинні мати значення для справи. Таким чином, слідчий повинен зазначити, яке відношення до справи мають ті чи інші документи чи предмети, що підлягають вилученню. Це досить важливе зауваження, оскільки останнім часом почастішали випадки, коли вилучаються під час виїмки всі документи, у тому числі й ті, які абсолютно не мають жодного значення для справи, жодним чином не вплинуть на встановлення об'єктивної істини. Наприклад, проводиться перевірка за конкретними контрагентами підприємства за певний період, а вилучаються документи за іншими компаніями, за інший період діяльності.
Четверте. Вилучення документів проводиться виключно на підставі постанови слідчого, у провадженні якого знаходиться справа. Інші листи, наприклад, оперативних підрозділів тощо, не повинні братися до уваги.
Особливу увагу викликає виїмка із житла чи іншого володіння особи оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів. Ця слідча дія проводиться виключно за мотивованою ухвалою суду.
Ключовим моментом є саме вмотивована постанова. На жаль, останнім часом спостерігається проблема з таким мотивуванням у суду. Непоодинокі випадки, коли судді розглядають подання слідчих на формальному рівні без детального вивчення матеріалів справи. Бувають випадки, коли кримінальна справа складається з десятків томів, а слідчий приносить подання лише на одній сторінці і суд задовольняє його, не вивчивши підстав для проведення слідчої дії і, найголовніше, не переконавшись у тому, а чи не будуть порушені права особи, чи відповідає подання вимогам закону тощо. Складність викликає те, що якщо постанову слідчого хоч можна оскаржити до прокуратури або суду (для розгляду на стадії попереднього засідання), то постанови судді неможливо оскаржити, оскільки в законі така дія не передбачена. Аналізуючи таке положення вважаю, що законодавець запровадив таке обмеження лише для того, щоб суд, як остання інстанція, точно за законом приймав відповідальне рішення про обмеження прав людини або юридичної особи. Шкода, що така остання інстанція або через свою завантаженість, або через формальність, або через небажання ігнорує такі дії, як перевірка дій слідчого на предмет відповідності їх закону при задоволенні уявлень. Якщо у нас такий порядок розгляду уявлень слідчого, давайте тоді спростимо кримінальний процес, нехай усе вирішують слідчі без суду. Тоді й час слідчого економиться і буде хоч найменший шанс на оскарження незаконних дій.
Це, звичайно, не єдина проблема кримінального процесу, але одна з важливих. Висновок один, необхідний у новому кримінально-процесуальному кодексі України, який готується до прийняття, в обов'язковому порядку передбачити оскарження незаконних дій.
АО «Advice»
Адвокат Кулаков Віталій
Звяжіться з нами
044 209 23 52