Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Приймаючи та вводячи в дію з 01 червня 2012 р. Митний кодекс (далі – МК), представники влади декларували позитивність кодексу, подальше спрощення та прискорення митних процедур. Чи так це насправді, спробуємо розібратися.
______________________________________________________
МК об'єднав у собі велику кількість законодавчих та підзаконних нормативних актів. Це, з одного боку, добре, але з іншого – він став більшим майже на 200 статей порівняно зі старим кодексом (у старій редакції було трохи більше 400 статей, з урахуванням змін). Для порівняння, Митний кодекс Європейського Співтовариства охоплює практично ту ж тематику, але вміщує її в 188 статтях (не рахуючи регламентів), а Митний кодекс Митного союзу – включає 372 статті, що явно менше нашого «рідного» Митного кодексу. Добре це чи погано - судити нашим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, але думаю питання риторичне.
Відтепер, скаржитися на різноманітні новели від Державної митної служби вже не доведеться, оскільки всі повноваження щодо видання наказів нормативного характеру передано Міністерству фінансів України. Наразі цей шановний орган затверджує порядки, правила, положення та форми різних документів. Добре це чи погано, покаже час. Сподіватимемося, що чиновники Мінфіну йтимуть у ногу з часом і дотримуватимуться рівності інтересів сторін, а не лише «дивитися» як «невимушено» накопичується державний бюджет.
Серед явно прогресивних і позитивних моментів я виділив би право суб'єкта ЗЕД здійснювати митне оформлення товарів на будь-якому митному посту, а не так як було раніше (тільки за місцем реєстрації). Це реально має оптимізувати процедуру доставки товару, знизити контрольний тиск на суб'єкт ЗЕД, який був прив'язаний лише до конкретної регіональної митниці. Окрім цього, суб'єкт ЗЕД зможе обрати той митний пост, у якому оформлення вантажів буде простіше, оперативніше та економічно вигідним («у хорошому сенсі цього слова»).
Ще однією позитивною новелою я назвав би скорочення термінів митного оформлення, а також попереднє декларування товару. Адже це допомагає прискорити процес подання декларацій та уникнути помилок під час її заповнення. Єдине, про що треба сказати, так це про невиправдане відкладення впровадження в цілому автоматизованої системи. Якби ця система працювала в усіх органах за принципом єдиного вікна, погодьтеся, що це реально спростило б роботу як митних органів, так і суб'єктів ЗЕД.
Важливо, що митна брокерська діяльність виключена із видів діяльності, здійснення яких митними органами надаються дозволу. Також митні органи позбавили права проведення судових експертиз.
Ноу-хау від законодавців – це запровадження інституту уповноваженого економічного оператора (УЕО). Маючи такий статус особа безперешкодно зможе здійснювати тимчасове зберігання товарів на своєму складі та випуск товару зі свого складу без пред'явлення його митному органу, матиме можливість зняти митне забезпечення без дозволу митниці та здійснювати митний контроль у першочерговому порядку. Отримати такий статус можуть не всі, а лише ті, хто протягом трьох років є суб'єктами ЗЕД, мають відповідну систему обліку товарів та не мають боргів та порушень. Ні для кого не секрет, що отримати такий статус явно не просто, тому що передують ряд «ретельних» перевірок, пройти які не кожен зможе. Не хотілося б констатувати факт того, що набуття такого статусу буде черговою корупційною схемою для отримання неконтрольованого прибутку для чиновницького апарату. Крім того, враховуючи «дефіцит» УЕО, є підстави вважати, що незабаром можуть бути створені умови для монополізації імпорту до рук обраних.
Позитивним моментом нового ТК є розширення прав декларанта. Сьогодні декларант самостійно визначає митну вартість товару, маючи можливість отримати письмову консультацію митного органу, а також письмові обґрунтування невизнання митної вартості товару. У цьому чітко визначено перелік документів, які митниця вправі вимагати визначення митної вартості (стаття 53 ТК). Загалом це позитивні норми, однак, важливим є не їхнє декларування, а їхнє дотримання. Ось це ми ще не можемо побороти, оскільки на це потрібна воля можновладців. А зробити це дуже просто – запровадити реальну відповідальність дисциплінарного та матеріального характеру для кожної винної особи, яка завдала шкоди суб'єкту ЗЕД.
Судити про конкретні результати роботи Митного кодексу можна буде ближче до кінця року, коли і суб'єкти ЗЕД і митні органи, як то кажуть, «притруться» до нових правил і виконуватимуть волю закону, а не керівника вище. Багато тепер залежатиме і від Мінфіну, який фактично взяв на себе функцію нормативного регулятора митних відносин. Результати такої роботи вже помітні. Так, наприклад, з 01 жовтня набув чинності новий порядок заповнення вантажної митної декларації.
Таким чином, з 01 жовтня неможливе митне оформлення всіх ТД, заповнених відповідно до вимог наказу Держмитслужби від 9 липня 1997 року №307.
Хочеться вірити, що нормативні акти, які видають центральні органи виконавчої влади, не зможуть затьмарити і так невеликі позитивні новели Митного кодексу України.
АО «Адвокатська фірма «ADVICE»
Адвокат Кулаков Віталій
Звяжіться з нами
044 209 23 52