АТ «Адвокатська фірма «ADVICE»
Адвокат Кулаков Віталій
Сьогодні багато політиків, експертів та простих людей часто говорять про люстрацію, про зміни, яких потребує правова система. Однак, перші кроки у цьому напрямку не можна назвати ефективними. Нагадаємо, що було змінено керівників в органах прокуратури, міліції, проведено вибори керівництва всіх судів.
Але практично в усіх органах правової системи залишилися працювати ті ж кадри, керівництво судових інстанцій практично не змінилося, а в систему прийшло багато представників попередньої «помаранчевої» влади. Невже це люстрація?
Мушу зауважити, що це не має нічого спільного з люстрацією. lustratio – очищення. Іншими словами, люстрація повинна проводитися не через зміну одних співробітників на інших, а через звільнення всіх, які себе скомпрометували, без будь-яких компромісів.
Хто б що не казав про люстрацію, які законопроекти не пропонував би, все має бути сконцентровано навколо ідеї – повне очищення чиновницького апарату шляхом звільнення «старої команди» та прихід нових досвідчених людей, які не розпещені ідеєю «збагачення та наживи». Я не хочу образити нікого з людей, які чесно працювали в державних органах, але вони мають зрозуміти, що якщо очищення, то повне, без компромісів та умов. Це звучить жорстко, але ми повинні це зробити, оскільки переробляти завжди важче і дорожче, ніж будувати заново.
Звичайно я розумію, що за кілька днів це зробити неможливо, оскільки процес оновлення пов'язаний не лише з кадровим потенціалом, а й із законотворчою роботою. Але з іншого боку процес оновлення правової системи не є чимось новим і незвичайним і достатньо вивчити досвід інших країн, щоб ухвалити вольові рішення та виконати волю народу – перезавантажити владу та її ставлення до своїх громадян. Наприклад, не треба далеко ходити, а варто подивитися на сусідню Грузію, яка була «поглинена» корупцією та злочинністю, на країну, у зміну якої ніхто не вірив. Звісно, Грузія, порівняно з Україною, має свої особливості і в політичному, і в економічному відношенні, проте основну ідею люстрації в Грузії варто взяти за основу.
Наприклад, у Грузії було звільнено практично всіх співробітників правоохоронних органів, особливо керівної ланки. На роботу до органів приймали досвідчених людей віком від 20 до 35 років, які мали бажання працювати та створювати нову правоохоронну систему. При цьому, дані співробітники отримали достатній мотиваційний пакет у вигляді соціального та матеріального забезпечення. Діяльність правоохоронної системи зробили прозорою, відкритою та доступною.
У Грузії було суттєво реформовано Державтоінспекцію, яка перетворилася на службу патрулів. Така патрульна служба виконує функції дорожньої поліції, а також вмить реагує на звернення громадян до служби екстреної допомоги, що допомагає громадянам відчувати захист. При цьому, автомобіль такої патрульної служби обладнаний спеціальними технічними засобами, які повинні бути завжди у справному стані. Якщо на маршрут виїхав автомобіль із несправностями співробітники екіпажу разом із відповідальними особами підлягають звільненню.
Згадайте, якщо хтось порушує громадський порядок у нас на вулиці, хуліганить тощо, чи завжди поруч даішник, що стоїть чи проїжджає, проявить ініціативу і захистить права людини? Питання риторичне, адже закон «Про міліцію» один для всіх працівників міліції – і для дільничних, і для слідчих, і для даішників…
На особливу увагу заслуговує процес реформування органів прокуратури. У нас усі звикли, що прокуратура здійснює нагляд за дотриманням законів усіма органами, підприємствами, установами, людьми тощо. Іншими словами, нинішня прокуратура є якимось спостерігачем за всіма процесами, що відбуваються в країні. Як не прикро, але таке спостереження чи нагляд не завжди здійснювалося на користь держави та громадян України, а скоріше використовувалося як метод впливу на людей з метою досягнення поставлених цілей. Тільки тому варто повністю розформувати органи прокуратури та створити на її базі новий формат прокуратури, яка виконуватиме властиву їй функцію підтримки звинувачення в суді. При цьому можна за прокуратурою залишити нагляд за дотриманням норм процесуального законодавства під час розслідування кримінальних правопорушень.
Реформуванню судової системи слід приділити особливу увагу. На жаль, але більшість представників цих органів дуже схильна до корупції та зміна керівників судів жодним чином не змінить ситуацію. Вважаю, що левова частка представників цієї професії мають поступитися місцем молодим колегам, які мають бажання працювати, мають відповідну освіту та моральне право вершити правосуддя. Потрібно визнати, що довіра людей до судової влади практично дорівнює нулю і її потрібно дуже швидко відновлювати.
Підсумовуючи, слід зазначити про ще одне важливе в люстрації – це запровадження жорстких заходів покарання тим, хто на новій посаді наважиться повернутися до старих схем роботи, захисту власних інтересів, ігнорування простих людей, корупції, кумівства і приховування. Впевнений, що для чиновників, які вчинили подібні діяння, має бути найсуворіше покарання з позбавленням права претендувати на соціальне та матеріальне пенсійне забезпечення. Крім цього, потрібно заборонити дітям та онукам такого корупціонера у майбутньому обіймати посади в органах державної влади.
Якщо нам дійсно вдасться реально оновити правову систему, привести її у відповідність до міжнародних стандартів, якщо нам вдасться звести до мінімуму рівень корупції, ми вже станемо європейцями і нам легше буде реформувати будь-яку галузь. Впевнений, що для досягнення цієї мети потрібна лише воля та жорстка бездоганна позиція керівників усіх рівнів, а не підписання різних угод з іншими країнами та спілками.
Крихітка-син до батька прийшов і запитав малюка:
Що таке добре? І Що таке погано?
Схоже на те, що Програма реформування країни готувалася Урядом у стислий термін, оскільки частина її положень не узгоджувалась з профільними міністерствами, експертами і, де-факто, є-протоколом намірів Уряду. Тим не менш, варто визнати - окремі тези є логічними і заслуговують на схвалення: зменшення кількості контролюючих органів, зниження розміру єдиного соціального внеску до 15%, мораторій на проведення перевірок малого та середнього бізнесу, скорочення державних структур та їх апарату, посилення відповідальності за виплату заробітної плати у конвертах тощо.
Про переваги, однак, говорити легко і приємно, але хто скаже про недоліки?
Реформуємо все, окрім самого себе? Логічно, якщо вважати себе непогрішним праведником. А тим часом народна мудрість цілком точно вказує на частину тіла риби, яка починає псуватися першою. Тому починати потрібно зі створення системи управління, яка працюватиме як годинниковий механізм за будь-якої влади, з високим рівнем професійного менеджменту, прозоро та підконтрольно.
Одним із перших кроків оздоровлення економіки має стати всебічне сприяння експорту, якщо ми втратили частину ринку північного сусіда. Зламати всі бар'єри, зведені не без допомоги тих, «хто дорівнює більше», створити режим найбільшого сприяння експортерам середньої руки, сприяти бізнесу у налагодженні нових партнерських відносин, виробництву товарів та послуг відповідно до норм та законів європейського ринку і не тільки. Валютний колапс сам собою не пройде і економіка не відновиться, якщо не зробити Україну новим «китайським дивом». Надія на іноземні інвестиції буде обґрунтована лише тоді, коли підприємцям розв'яжуть руки.
У програмі дуже скромне місце займає «децентралізація». Проста передача автошляхів, шкіл, лікарень, дошкільних закладів тощо на баланс сільрад не вирішить проблем безгосподарності навіть у разі передачі частини податків до місцевого бюджету разом із відповідальністю. Те саме завдання: як зробити ефективний і підконтрольний менеджмент на місцях, за рахунок чого збільшити розміри цього бюджету і як їм потім розпорядитися на користь населення? Очевидно, децентралізація обов'язково має поєднуватися з адміністративно-територіальною реформою.
Маючи намір скоротити кількість податків з 22 до 9, Уряд має намір ввести в дію нові збори, збільшити розмір існуючих тощо. Безумовно, бухгалтери зітхнуть з полегшенням, якщо замість 22 звітів їм доведеться складати лише 9, але якщо консолідована цифра зборів і податків зменшиться несуттєво, то яка ж це реформа та допомога бізнесу?
Держава бажає встановити тотальний контроль над витратами всіх платників податків. Українці, прозвітуйте до 01 жовтня 2015 р. про зароблені суми, у тому числі й у незаконний спосіб. Так, поки що без пояснення походження активів. Це вважатиметься «нульовою» декларацією, стартом у нових відносинах «громадянин-держава». Все б добре, якщо йдемо до Європи, але бентежить «забудькуватість» про юр. осіб, що зареєстровані за морями-океанами, в офшорних юрисдикціях, де їхні основні активи вже давно й утримуються. Таким чином це не для олігархії, а для нас з вами.
На цьому новації Уряду у прагненні поповнити бюджет не вичерпано. Після вищезгаданої реєстрації майна нам доведеться щорічно звітувати про свої доходи-витрати (нагадаємо, поки ця норма відсутня). Якщо витрати людини перевищать її доходи, то із цієї різниці необхідно буде заплатити 30% державі. Скажімо, заробили Ви $100,0 у травні по курсу 8.00, а у грудні обміняли за поточним курсом 16.00. Пасивний дохід становив 100%, а податок, відповідно, 240 грн. Справедливо, особливо з огляду на те, що купівельна спроможність на той час навряд чи піднялася?
Планується запровадити механізм, за якого всі покупки, які перевищуватимуть 10 мінімальних зарплат, мають бути задекларовані. Покупець надасть паспорт та ідентифікаційний код, а підприємство-продавець повідомить про продаж товару до податкового органу. Надалі після подання платником податків щорічної декларації буде здійснено зіставлення доходів та витрат.
Наскільки ця норма буде ефективною, чи відкриє перспективи для чорного ринку за готівку - покаже час, але практика показує, що будь-яка «хитрість» держави наштовхується на вигадливість народу. Важко уявити, що органам вистачить сил перевірити всіх, а якщо так, то податкова змушена буде застосувати метод вибірковості, а це знову корупція.
Непогано пам'ятати історію експериментів над народом.
Навіщо замахуватися на великі форми, якщо корупція виходить із кабінетів? Зубожливий народ, який дивним чином тягне на собі ще й тягар війни, очікує від влади дій на власному прикладі. Почніть із себе!
АТ «Адвокатська фірма «ADVICE»
Керуючий партнер, адвокат Кулаков Віталій
Кулаков Віталій Вікторович, адвокат,
керуючий АО «Адвокатська фірма «ADVICE»
Заміна Сторони у виконавчому провадженні – судова практика
Доволі часто, особливо банківські установи, отримавши позитивне рішення суду щодо стягнення на їх користь заборгованості з боржників в процесі виконання рішення суду відступають свої вимоги третім особам (іншим банківським установам, колекторським фірмам тощо).
Слово «колектор» напевно вже знайоме кожній людині, яка якщо не сама брала кредит, то має знайомих, які користувалися «благами», наданими фінансовими установами.
Особливо актуальним стає питання у період неплатоспроможності боржника, коли «незнайомі люди» просто нахабно вимагають повернення коштів шляхом нічних дзвінків, поширення негативної інформації про позичальника шляхом фактичного втручання у приватне життя. Наша людина по-різному реагує на такі методи повернення коштів, проте треба всім розуміти наскільки діяльність колекторів є законною, коли вона виходить за межі дозволеного.
Отже, позичальник, уклавши договір із фінансовою установою (банк, кредитна спілка тощо) взяв гроші та зобов'язався повернути їх у визначений термін. У разі неповернення боргу фінансова установа має право на подання претензії, звернення до суду тощо. Проте, багато фінансових установ не дуже горять бажанням займатися поверненням боргів, оскільки це тривала процедура, яка потребує чимало зусиль та витрат. В таких випадках і приходить на допомогу таке поняття, як поступка права вимоги, тобто заміна кредитора (передача прав вимоги іншій особі). Говорити про незаконність такої дії не доводиться, оскільки ця дія дозволена законодавством України (ст. 513, 514 Цивільного кодексу України). При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника. Проте, боржника мають письмово повідомити про заміну кредитора, що передбачено ст. 516 Цивільного кодексу України. В іншому випадку виконання зобов'язань боржником перед первинним кредитором вважатиметься належним.
Таким чином, заміна кредитора у зобов'язанні є абсолютно законною дією. Наскільки тоді законні дії колекторів? Слід зазначити, що на законодавчому рівні діяльність колекторських фірм, як таких, не регламентована. Однак, у нашому випадку варто звернути увагу на внесені зміни до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» щодо ліцензування діяльності зі збирання та використання кредитної історії. До такої інформації можна з упевненістю віднести і інформацію про неповернені кредити, тобто фактично діяльність колекторських організацій має бути ліцензована.
Важливим є вид договору, який укладається банком та колекторською організацією. Досить часто між двома структурами укладається факторинговий договір. Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України, колекторська організація сплачує гроші фінансовій установі, за що остання уступає колектору своє право грошової вимоги до боржника.
Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», факторинг є фінансовою послугою, яку може надавати виключно фінансова установа. Здебільшого колекторські організації не є такими, тому законність їхньої дії у подібних випадках також викликають сумніви.
Крім цього, питання законності дій колекторських організацій слід розглядати через призму норм Конституції України. Так, основний закон України забороняє збирання, використання та розповсюдження конфіденційної інформації про особу без її згоди. Закон України «Про захист персональних даних» також запроваджує деякі обмеження, покликані захистити інформацію про особу. Саме цих норм часто не дотримуються колекторські організації, оскільки вони поширюють інформацію про особу без її згоди.
Якщо говорити про банківські установи, то останні відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність» лише у виняткових випадках можуть розкрити відомості про особу, що містять банківську таємницю.
Недотримання вимог про захист персональних даних, розповсюдження відомостей про особу порушуючи закон, можуть призвести до матеріальних та моральних збитків.
Тому, якщо банківська установа передала інформацію про особу без її згоди з порушенням норм вищезазначеного закону, дію фінансової установи можна кваліфікувати як злочинну – ст. 182 Кримінального кодексу України (порушення недоторканності приватного життя).
Якщо говорити про колекторські компанії, які порушуючи закон фактично вимагають повернути кошти, то дія останніх може підпадати під ст. 189 КК України (вимагання) чи ст. 355 КК України (примус до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань). Відповідно, якщо факт порушення норм кримінального права є присутнім, то ви сміливо можете звернутися до правоохоронних органів з письмовою заявою.
АО «Адвокатська фірма «ADVICE»
Ст. партнер, адвокат Кулаков Віталій
В кінці року Парламент України прийняв Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України і деякі законодавчі акти України відносно податкової реформи", яким вніс радикальні зміни в податкову конституцію країни. Так, змінена система загальнодержавних і місцевих податків, змінено повноваження податкового органу, збільшено ставки податку на доходи, змінені умови праці платників єдиного податку та багато іншого. Зупинимося на деяких аспектах.
Звяжіться з нами
044 209 23 52