ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК В 2015 РОЦІ - ЛАБІРИНТ ІЛЮЗІЙ

Законодавчий орган нашої країни напередодні нового року вирішив зробити для бізнесу багато «подарунків» у вигляді ухвалених законопроектів, які повинні благотворно вплинути на ведення бізнесу в Україні. Одним з таких «подарунків» є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування і легалізації фонду оплати праці».

Бажання бізнесу зменшити розмір єдиного соціального внеску виникло давно, тому така ідея «надихнула» уряд і парламент на ухвалення вищезгаданого закону.

Важливо відмітити, що до ухвалення цього законопроекту анонсувалося, що бізнесу стане легше, податкове навантаження, у тому числі і по оплаті єдиного соціального внеску, істотно знизиться, що дозволить бізнесу хоч трохи «зітхнути» в ці нелегкі для України часи. Але чи отримав бізнес обіцяне реальне зниження податкового навантаження? Які преференції мають роботодавці, які справно платили заробітну плату і податки? Спробуємо розібратися з цим у даній статті, приділивши увагу не теоретичним питанням, а реальним цифрам.

Отже, аналізуючи положення ухваленого законопроекту, відтепер працедавець може перейти на знижену ставку єдиного соціального внеску з коефіцієнтом не менше 0,4 (тобто перемноживши діючу ставку ЄСВ на 0,4). Проте це «задоволення» не для усіх, а лише для тих, хто зможе виконати одночасно всі умови, передбачені законом. Виходить як в старі давні часи: хочеш поблажку – щось зроби спершу. Якось у держави не виходить стимулювати бізнес без яких-небудь попередніх умов і вимог. Але почнемо по порядку, що ж це за чотири умови, які вимагає держава від працедавця.

Перше. Середня заробітна плата по підприємству повинна за поточний місяць складати не менше трьох мінімальних заробітних плат.

Друге. Середня заробітна плата за поточний місяць повинна мінімум на 30% перевищувати середню заробітну плату за 2014 рік.

Третє. База нарахування єдиного внеску за поточний місяць повинна в 2,5 рази і більше перевищувати середньомісячну базу нарахування єдиного внеску за 2014 рік.

Четверте. Середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складає не менше 700 гривен.

Наведемо практичний приклад, застосувавши усі вищезгадані умови, щоб отримати реальну картину для працедавця.

Початкові дані до нововведень (по підприємству):

- у штаті 10 чоловік (з рівною заробітною платою і стабільним штатом для спрощення розрахунків)

- ставка єдиного соціального внеску в 2014 році складала 36,76%;

- зарплатна база за 2014 рік складала 360000 гривень (3000 грн. х 10 чол.  х 12 міс.);

- загальна заробітна плата за місяць (січень) напевно буде 3000 грн/чол

Перша умова.

Для її виконання необхідно, щоб середня заробітна плата за поточний місяць була не менше 3 мінімальних заробітних плат. Враховуючи, що з 01.01.2015 мінімальна заробітна плата складає 1218 грн., кількість співробітників на підприємстві 10 чол., тому загальний фонд оплати праці має бути не менше 36540 грн. (1218 грн. х 3 х 10 чол.). В порівнянні з попереднім періодом (виходячи з початкових даних) фонд оплати праці треба збільшити з 30000 грн/міс до 36540 грн/міс (різниця в 6540 грн., тобто збільшення має бути не менше, ніж на 21,8%).

Друга умова.

Для її виконання необхідно, щоб середня заробітна плата за поточний місяць була мінімум на 30% більше середньої заробітної плати за 2014 рік.

Середня заробітна плата за 2014 рік (виходячи з початкових даних) на людину складає 3000 грн/міс (360000 грн.: 10 чол. : 12 міс.).

Значить, що середньомісячна заробітна плата за поточний місяць має бути 3900 грн. (3000 грн. х 30%).

Враховуючи, що на підприємстві працює 10 чол., фонд оплати праці повинен складати в поточному місяці не менше 39000 грн. (3900 грн. х 10).

Таким чином, працедавець повинен збільшити фонд оплати праці в поточному місяці з 30000 грн. до 39000 грн. (різниця в 9000 грн., тобто збільшення має бути не менше, ніж на 30%).

Враховуючи першу умову, виконувати треба другу, оскільки збільшення по другій умові істотніше.

Третя умова.

Для її виконання і отримання права на застосування коефіцієнта 0,4 необхідно, щоб база нарахування єдиного внеску за поточний місяць була в 2,5 рази більше, ніж середньомісячна база нарахування внеску за 2014 р.

Іншими словами, загальна база нарахування єдиного внеску за поточний місяць має бути як мінімум 75000 грн. (360000 грн.: 12 міс. х 2,5).

Враховуючи вищевикладене ви повинні розуміти, наскільки треба буде збільшити заробітну плату, щоб «примудритися» виконати третю умову.

Четверта умова.

Середній платіж на одну застраховану особу має бути після застосування коефіцієнта не менше 700 грн.

Виходячи з того, що ми умовно виконали третю умову і застосували коефіцієнт 0,4 (36,76% х 0,4 = 14,70) виходить, що платіж на одну людину складатиме 1102,5 грн. (75000 грн. х 14,70 % : 10 чол.).

Таким чином четверта умова автоматично виконується.

Якщо працедавець може виконати усі чотири умови, він зможе скористатися максимально пониженою ставкою єдиного внеску з коефіцієнтом 0,4. Якщо виконує усі умови, окрім третього, то можливе застосування пониженої ставки, але з незначним зменшенням єдиного внеску, який розраховується шляхом ділення середньомісячної бази для єдиного внеску за 2014 р. на базу нарахування єдиного внеску за поточний місяць.

Розраховується вона таким чином.

Середньомісячну базу для єдиного внеску за 2014 р. - 30000 грн. (360000 грн.: 12 міс.) ділимо на базу, яка відповідатиме першій умові 36540 грн. (1218 грн. х 3 х 10 чол.). Таким чином отримуємо новий пільговий коефіцієнт 0,8210 (30000 грн.: 36540 грн.).

Враховуючи вищевикладене - ставка єдиного внеску складатиме 30,18% (36,76% х 0,8210).

Підсумок

Для збільшення заробітної плати не має значення, чи збільшуєте ви заробітну плату пропорційно усім співробітникам або окремим категоріям працівників. При цьому збільшення може відбуватися не лише за рахунок підняття ставок, а і, наприклад, за рахунок премій.

Залишається не зрозумілим, як застосовувати нововведення в майбутньому? Невже бізнес повинен буде щороку збільшувати заробітні плати в 2,5 рази? Крім того, як бути з тими працедавцями, які завжди платили заробітну плату в «білу» і платили досить великі платежі до бюджету. Адже їм підняти заробітні плати на вказаний рівень практично не реально, а значить саме вони не зможуть скористатися «подарунком» від держави. Виходить маразм, для кого ж тоді держава створює «благі» умови, для законослухняних платників податків або?

Треба відмітити, що у будь-якому випадку для використання мінімального або іншого пільгового коефіцієнта, працедавцеві треба істотно збільшувати фонд оплати праці. Ймовірно, саме це не дуже сподобається бізнесу, оскільки йшлося про легалізацію тіньових зарплат, а не про збільшення навантаження на працедавця. Адже збільшивши об'єм фонду оплати праці, працедавець у будь-якому випадку платитиме до бюджету більше, ніж раніше. Крім того, за рахунок збільшення заробітних плат, бюджет додатково отримуватиме доход у вигляді податку на доходи фізичних осіб. Виходячи з прийнятих нововведень держава отримуватиме більший об'єм єдиного внеску і більший об'єм НДФЛ. Це звісно добре для бюджету країни, але це усе за рахунок працедавця, який вимушений буде збільшувати свої витрати. Скажіть, що ж це за стимулювання бізнесу? Невже хтось вважає, що від цього бізнесу стане легше?

Мені здається, що законодавець повинен не «закручувати» гайки для бізнесу, а реально полегшити йому свою діяльність, оскільки робота бізнесу – це єдина можливість для відновлення економіки. А якщо держава і далі таким чином «допомагатиме» бізнесу, то через декілька років допомагати буде нікому і не нінащо, адже країни може вже і не бути...

*Враховуючи, що законодавцем не прийнято ніяких роз'яснень з приводу порядку математичних числень, автор статті використав загальноприйняті правила у бухгалтерській практиці.

АО «Адвокатська фірма «ADVICE»

Керуючий партнер, адвокат Кулаков Віталій

• Предыдущее: Жити стало легше, жити стало веселіе
• Следующее: ПОДАТКОВИЙ КОМПРОМІС