Чого очікують люди від нової влади?

АО «АФ »ADVICE»

«Революції готують генії, роблять романтики, а користуються плодами - негідники»

Отто фон Бісмарк

Цитата відомого автора підтверджує, що у світі немає вічної влади, завжди є ті, хто нею незадоволений і ті, хто завжди мріє стати на місце можновладців. І якщо цивілізованим шляхом це зробити неможливо (з об'єктивних чи суб'єктивних причин), останні готові йти на крайні заходи і вчиняти революційні дії. Для когось революція це добре, для когось погано, однак, спільне для всіх протиборчих сторін є одне - після революції слід чекати змін для всіх сторін боротьби і той, хто зможе правильно скористатися ситуацією, стане переможцем.

Ситуація в Україні зараз нагадує боротьбу за місце переможця. Одні прагнуть якнайшвидше призначити нових керівників на місцях, інші намагаються привернути до себе увагу через участь у різноманітних масових акціях, треті показують себе як «цінних переговірників», інші - тихо чекають на розв'язання ситуації тощо. При цьому, всі сторони відкрито і «голосно» кажуть, що всі їхні зусилля спрямовані на поліпшення життя наших людей.

Однак, поліпшення життя ніяк не відбувається, якщо мати на увазі загальну масу населення, а не окремо взяті обласні центри та їхню еліту. Представники нової влади закликають людей набратися терпіння, «затягнути» паски, адже вже скоро життя буде кращим, а Україна стане на шлях європейського розвитку.

Дуже б хотілося, щоб люди відчували не «перетиснуті» паски, а вже сьогодні відчували підтримку, захист і віру в майбутнє. Потрібно розуміти, що більшість свідомих людей асоціюють зміну влади (незалежно від способу), як з якоюсь надією і вірою в краще. Дуже важливо, щоб така віра «не гасла» у свідомості людей, а для цього потрібно дуже обережно використовувати революціонерам дану їм владу.

На жаль, аналізуючи дії нової влади, не у всіх випадках можна говорити про позитивні результати.

По-перше. Незважаючи на те, що пройшло мало часу з моменту обрання так званого тимчасового уряду, нової більшості в парламенті, а вже багато хто говорить, що нова влада мало чим відрізняється від попередньої. Складається враження, що новопризначені представники влади (частково нові старі чиновники) вважають за краще розв'язувати власні матеріальні питання, які ніяк не можна назвати діями, спрямованими на шлях у світле майбутнє. Можливо на їхню мотивацію впливає те, що всі вони працюють до моменту обрання нового Президента, можливо вони згадали давно забуте старе, а можливо вони не вміють по-іншому... Але головним залишається те, що населення бачить лише узурпацію влади в руках однієї команди, відсутність елементарних змін на краще, а сьогодні вбачає ще й загрозу цілісності країни, не кажучи вже про власну безпеку свого життя і здоров'я.

Друге. Виступ нової влади з критикою на дії уряду Азарова-Януковича також викликає особливу неповагу. Адже кількома роками раніше, такими діями починали своє «сходження» представники «помаранчевої» влади, а після них представники «біло-блакитних». Результат правління тих та інших усі чудово знають, і, впевнений, усвідомлюють. Вважаю, що нова влада повинна не «сіяти» паніку, а ухвалювати нормативні акти, здійснювати дії, завдяки яким населення в перші роки їхнього правління щонайменше не буде відчувати дискомфорту, а щонайбільше відчуватиме покращення життя. У нашому випадку дії нової влади звучать як виправдання, що їхні дії будуть приречені на успіх. Вибачте, але народ цікавить поліпшення життя, адже до цього вони не відчували такого дискомфорту, вони не хочуть погіршення, вони хочуть поліпшення, вони втомилися від нещадної критики уряду, що пішов.

Третє. Насторожують перші кроки нової влади. Припустімо, що в перші дні вирішили звільнити так званих політв'язнів (хоча дотримання правових процедур при цьому залишаються під питанням), звільнити представників колишньої влади, призначити на їхні місця нових «гідних» представників опозиції, провели низку «показових» виступів на Майдані, а далі що?

На порядку денному постає ініційоване новою владою питання про необхідність приватизації НАК «Нафтогаз України». Дозвольте, а чи не цим займалася попередня влада, роздаючи стратегічні підприємства приватним олігархічним групам? А якщо згадати, як проти цього виступала тодішня опозиція, кажучи, що чинна влада хоче «здати» національне надбання - газову трубу, то дії нової влади сьогодні взагалі виглядають абсурдними.

Користуючись сприятливим моментом у той час, поки в Україні панує хаос, пов'язаний із вторгненням іноземних найманців, помінявшись місцями з Партією регіонів, нова влада хоче наростити свій «матеріальний» потенціал. Вибачте, але по-іншому це не можна назвати, оскільки в такий спосіб покращення життя ми не дочекаємося. Свого часу розпродали стратегічні об'єкти - обленерго, тепер змушені економити на електроенергії (за наявності власних електростанцій).

Четверте. Кадрові призначення. Вважаю, що призначення у владні структури людей, які дискредитували себе за часів перебування їх на владних посадах за часів правління Ющенка-Тимошенко - не припустиме. Можливо ці люди виправилися, можливо інформація про них не достовірна, можливо їх підставили, можливо багато чого іншого, але навіщо давати представникам нової опозиції можливість критикувати нову владу за це, чим підривати її авторитет перед народом, який істинно вірить, що от-от почнеться нове життя? Якщо ці люди багато чого зробили для зміни влади, і так би мовити «заслужили» своє крісло, то про поліпшення життя кого ми говоримо?

Вважаю, що керівників багатьох відомств та установ потрібно міняти, але кандидатів сьогодні (у критичній ситуації) потрібно шукати серед чинного їхнього персоналу, який має авторитет, знає, вміє та може організувати роботу того чи іншого відомства, установи.

П'яте. Черговим кроком нової влади в дусі попередньої влади стала ініціатива підвищення податків на прогнозовану в 2014 році величину інфляції: 8,3% споживчої та 8,6% промислової. Результатом такої ініціативи стала пропозиція Міністерства фінансів України внести зміни до Бюджетного та інших кодексів, згідно з якими на 8,3% пропонується підвищити всі акцизи (на алкоголь, тютюн, паливо), збір за першу реєстрацію транспортного засобу тощо. Крім іншого, пропонувалося на 8,6% підвищити плату за надрокористування, за спеціальне використання води та збору за спеціальне використання лісових ресурсів.

Іншими словами, новий уряд ініціює збільшення тих податків і зборів, від яких неможливо ухилитися.

Я вважаю, що в цей період не потрібно вичавлювати ще більше з тих, хто і так платить податки і збори, потрібно вжити заходів, щоб змусити платити податки тих, хто від них ухиляється шляхом розширення кількості платників податків, ліквідувавши всім відомі схеми (фіктивних угод, відшкодування фіктивного ПДВ, офшори).

Звісно, дії нової влади мають виправдання, мовляв, у бюджеті дірка, тож її потрібно чимось закривати. Ну а де ж неординарні дії влади? Збільшити податкове навантаження не потребує багато інтелектуальних зусиль, більше зусиль потрібно на те, щоб збільшити кількість платників податків. Смію припустити, що в разі збільшення податкового навантаження маловірогідно, що наша країна стане інвестиційно привабливою. Світовий досвід показує, що для збільшення надходжень до бюджету потрібно знижувати податкові ставки, як це парадоксально не звучить. Адже маючи адекватне податкове навантаження наші підприємства зможуть «встати з колін» і почати роботу на повну потужність, що потягне за собою збільшення надходжень до бюджету. Крім того, іноземні інвестиційні компанії також з особливою привабливістю дивитимуться в бік нашої держави. Вважаю, що саме ці кроки мають бути першочерговими для нинішньої влади, а не питання матеріального характеру для партійних чиновників.

Шосте. Згадуючи період, коли нинішня влада була в опозиції, саме вона говорила про те, що ними вже напрацьовано необхідну кількість законопроєктів, які дадуть змогу Україні стати інвестиційно-привабливою, знизять податкове навантаження для бізнесу, дадуть змогу Україні стати на шлях розвитку, а не розкрадання, і в остаточному підсумку приведуть її до членства в ЄС.

Дозвольте запитати, а де поділися ці закони? Невже маючи більшість у парламенті їх так складно ухвалити? Чому ж бізнес сьогодні «стоїть»? Чому не відчувається дія всіх ініціатив нової влади, спрямованих на реальну зміну життя бізнесу? Але ж створивши умови для нормальної життєдіяльності бізнесу можна забезпечити реальне збільшення надходжень до бюджету, а також здійснювати підвищення соціальних дотацій для населення тощо. Не створивши таких умов наша держава буде приречена лише на те, щоб брати кредити, їх «проїдати» і в кінцевому рахунку «економічно» загинути від дефолту.

Сьоме. Одним із ключових завдань нового уряду є боротьба з конвертаційними центрами. Дозвольте, але подібні організації існували завжди, незалежно від того, був при владі Ющенко В.О. чи Янукович В.Ф., різниця лише була в процедурі та порядку їх існування. Скажіть, як боротимуться з такими явищами люди, які свого часу свідомо «прикривали» їхню діяльність?

Потрібно визнати, що деякі реальні підприємства мали необережність у певному сенсі мати стосунки з подібними конвертаційними центрами, що було викликано об'єктивними умовами ведення бізнесу. Але якщо ми зараз почнемо «активну» роботу з такими підприємствами, то ми мимоволі фактично заженемо їх у банкрутство, оскільки застосувавши до них каральні штрафні санкції підприємство змушене буде припинити свою діяльність або, як мінімум, знизити свою прибутковість. Але ж це все призведе до зниження надходжень до бюджету, що утворить нову дірку в бюджеті. А що далі - ще більше піднімати податки? Вважаю, що це шлях в нікуди і уряд має розробити програму, яка передбачає свого роду «податкову амністію», яка дозволить підприємствам почати свою податкову діяльність з чистого аркуша.

При цьому, звісно, що потрібно створювати таке податкове навантаження на бізнес, щоб підприємству було вигідно платити податки, а не користуватися послугами сумнівних структур. Що ми отримаємо в результаті: не потрібно боротися з конвертаційними центрами, тому що вони зникнуть самі по собі; не потрібно буде проявляти «активність» податковим органам щодо підприємств, що дасть змогу ліквідувати «хабарництво» і зберегти працездатність підприємства.

На превеликий жаль, нічого подібного поки що зроблено не було. Якщо подивитися, які законопроєкти ухвалено, які чекають своєї черги, стає зрозумілим те, що чекати на вищеописане доведеться ще довго, оскільки істотних спрощень для ведення бізнесу (за винятком ухвалених формальних спрощень під час реєстрації тощо) не ухвалено, хоча багато хто на них чекав.

У підсумку отримуємо збільшення цін на всі продукти харчування, на комунальні послуги, збільшення і нестабільність національної валюти. При цьому всі ми маємо фактично стан воєнного стану в окремих частинах України та невизначеність у політичному плані.

Потрібно визнати, що певні позитивні ініціативи нової влади також мають місце бути, наприклад, скасовано депутатські пільги (доплати, санаторії, оздоровчі тощо), вирішено питання щодо утримання державних дач, що зніме з бюджету не малі витрати. Але, з огляду на те, що більшість депутатів мільйонери, ця ініціатива здається, як то кажуть, ложкою дьогтю.

Говорячи про позитивні моменти правління нової влади незаперечним залишається те, що населення країни очікувало більшого.

Я не хочу образити нову владу і в жодному разі не захищаю стару владу, я просто хочу сказати, що нова влада не має права на помилки, повинна вживати реальних заходів для відновлення порядку та реабілітації економіки... Вже дуже багато стоїть на кону! Вже дуже багато віддано за шанс змінити умови життя в Україні на краще!

• Предыдущее: ПОДАТКОВА АМНІСТІЯ ДЛЯ БІЗНЕСУ – ЗАКОНОДАВЧІ ІНІЦІАТИВИ
• Следующее: Плата за оренду земельної ділянки