ПОДАТКОВА АМНІСТІЯ ДЛЯ БІЗНЕСУ – ЗАКОНОДАВЧІ ІНІЦІАТИВИ

Категорія: Цікава інформація для бізнесу Оновлено 21.08.2023 09:42 Опубліковано 12.05.2014 00:00

АТ «Адвокатська фірма «ADVICE»

Адвокат Кулаков В.В.

На сьогоднішній день представники бізнесу активно обговорюють тему «податкової амністії в Україні». Ця тема цікава тим, що має багато прихильників, і стільки ж противників. Спробуємо розібратися, що є «податковою амністією», які є законодавчі ініціативи і в чому вона полягає.

Потрібно визнати, що ця тема відкрито порушувалася у 2012 р., після чого про неї активно говорили у відомстві колишнього Міністра доходів та зборів України О. Клименка. Потрібно визнати, що ця тема стала цікавою і сьогодні, коли в Україні фактично ключові посади обіймають представники «Батьківщини». Можливо це збіг, можливо ні, але саме минулого тижня у Верховній Раді України зареєстровано два законопроекти, які регулюють питання так званої «податкової амністії». До того ж, авторами цих законопроектів стали два народні депутати від фракції «Батьківщина» - Кожем'якін О.О. та Кужель А.В. Приблизно в цей же час голова ліквідаційної комісії Міндоходів України І. Білоус також обіцяв бізнесу найближчим часом податкову амністію.

То ж що пропонується законодавцями? Законопроект народного депутата України О. Кожем'якіна не багатослівний, оскільки останній пропонує лише списати заборгованість зі сплати податків та зборів суб'єктам малого та середнього бізнесу станом на 01.01.2014 р. Цю процедуру пропонується здійснити місцевою радою у двомісячний термін.

Загалом усе зрозуміло, але залишається багато запитань: як місцеві ради списуватимуть загальнодержавні податки? Як списуватимуться податки підприємствам, які на даний момент не мають податкового боргу, але можуть його отримати за результатами перевірок за попередній період? І найголовніше, чи це можна назвати податковою амністією? Мені здається, що ця дія – це чисте списання обов'язку і не більше.

Дещо інакше на податкову амністію дивиться народний депутат України О. Кужель. Згідно з її законопроектом, пропонується списати із суб'єктів мікро-, малого та середнього бізнесу усі суми заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих станом на 01.01.2014 р. Після цього суму податкових зобов'язань реструктуризувати на десять років.

Крім цього, О.Кужель пропонує звільнити від кримінальної відповідальності суб'єктів мікро-, малого та середнього бізнесу або їх посадових осіб, які є підозрюваними, звинуваченими у діяннях, які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків); 212-1 КК України (ухилення від сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Іншими словами, А. Кужель пропонує списати лише штрафні санкції, залишивши для підприємців обов'язок зі сплати податкових зобов'язань у майбутньому, а від кримінальної відповідальності звільнити лише тих, хто ухилився від сплати податків та внесків.

Шкода, але у законопроекті не згадуються ті, що притягнуті до відповідальності за фіктивне підприємництво (ст. 205 КК України), підробку документів (ст. 358 КК України), службове підроблення (ст. 366 КК України), легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом (Ст. 209 КК України). Цей калейдоскоп статей завжди використовується органами досудового слідства, залежно від відомчої підпорядкованості, оскільки ми знаємо, що одні можуть розслідувати одні злочини, інші – другі злочини. Звідси й бажання всіх зацікавлених максимально суворо покарати недбайливого підприємця за його темні справи з усіх можливих сторін.

Друге. Вважаю, що податкова амністія в Україні має застосовуватись, але лише з урахуванням реальності та деякого досвіду зарубіжних країн.

Наприклад, можна було б взяти досвід Італії, яка проводила податкову амністію у кілька етапів, що дозволило репатріювати понад 60 млрд. євро та наповнити скарбницю. Важливо відзначити, що ставка під час проведення амністії була лише – від 2,5 % до 7% у прогресії. Успіх податкової амністії в Італії зумовлювався тим, що влада посилила відповідальність за порушення податкового законодавства, запропонувала умови, згідно з якими бізнесу було в кілька разів вигідніше погодитися з умовами влади, ніж продовжувати свою «гру».

Якщо говорити про інші країни, то Міністерство фінансів Греції, під час проведення податкової амністії пропонувало легалізувати доходи, заплативши приблизно від 5% до 10% їх вартості.

Іншими словами, у державах, де також важлива податкова дисципліна, ставка податкової амністії є реальною і відповідає ситуації. Вимушений констатувати, що якщо нашому підприємцю запропонувати розстрочку на 10 років, гадаю він із задоволенням погодиться, але оплачувати її навряд чи буде. Благо є шляхи та способи оптимізації роботи бізнесу. Тому, вважаю, що ставка для податкової амністії мусить бути як мінімум цікавою самому бізнесу, а чи не для чиновників, тобто вигідним для підприємця.

Потрібно виходити з того, що мета податкової амністії не в поповненні бюджету, а у наданні державою права легалізувати свої доходи одноразово та за певний проміжок часу, у повній відмові держави від кримінального переслідування представників бізнесу за скоєні правопорушення, у переході на правову базу у відносинах платників податків та держави.

До того ж дуже важливо під час проведення амністії витримати чітку лінію, щоб під визволення не потрапили справжні злочинці, адже амністія пропонується лише підприємців, які були змушені брати участь у тіньових схемах роботи, запропонованої старою владою.

Вважаю за важливе провести слідчі дії, які були б спрямовані не на «утиск» реально працюючих підприємств, а на виявлення реальних злочинців, які відмивали гроші та створювали злочинні «конвертаційні майданчики». Особливо важливим залишається питання притягнення до відповідальності осіб, які прикривали діяльність таких конвертаційних майданчиків, перебуваючи на посадових кріслах спеціальних відомств, зловживаючи своїм становищем. Дані дії дуже важливі і мають бути проведені відкрито та об'єктивно з метою, що надалі подібне було неприпустимим.

Ще одним важливим моментом є те, що люди, в руках яких перебуває влада, також були раніше помічені в роботі сумнівних підприємств, схожих на «конвертаційні майданчики», тому не хотілося б, щоб у лавах нової влади не відбулося «рейдерське захоплення» конвертаційних майданчиків замість їхньої нещадної ліквідації.

Підсумовуючи смію зазначити, що «податкова амністія» безумовно потрібна, але проводити її потрібно обережно, ретельно, у кілька етапів і з урахуванням вищезазначених пропозицій.

АМНІСТІЯ – ПРОЩЕННЯ ЗА ПОДАТКОВУ «ОПТИМІЗАЦІЮ»?