АО "Адвокатська фірма "ADVICE"
Адвокат Кулаков Віталій
Як відомо відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, регулюються Цивільним і Земельним кодексами України, а також спеціальними законами України та нормативно-правовими актами. При цьому, конкретизація орендних взаємовідносин відображається безпосередньо у договорах оренди.
Істотною умовою будь-якого договору оренди завжди залишається орендна плата (із зазначенням розміру, індексації, способів і строків розрахунку, порядку її перерахунку тощо). І якщо питання перегляду орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, врегульовано ст. 23 Закону України "Про оренду землі", то розмір плати за користування землею, яка перебуває у комунальній та державній власності завжди залишається приводом для "спекуляцій".
Така оплата регулюється нормами Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і вона не може змінюватися на підставі інших законів.
В Узагальнюючій податковій консультації щодо орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, затвердженій Наказом Міндоходів і зборів України № 25 від 16.01.2014 р., зазначається, що згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю - загальнодержавний податок, що стягується у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Земельний податок - обов'язковий платіж, що стягується з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 Кодексу).
Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 Кодексу).
Пунктом 288.1 статті 288 Кодексу визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Однак, досить часто спори відбуваються щодо встановлення нижньої та верхньої меж рівня орендної плати.
Для врегулювання цього питання слід керуватися підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу, який встановлює, що річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - за розмір земельного податку, встановлюваний розділом ХІІІ Кодексу, для інших категорій земель - за трикратний розмір земельного податку, встановлюваний розділом ХІІІ Кодексу, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Іншими словами, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу.
Звяжіться з нами
044 209 23 52