Дью-ділідженс (англ. Due diligence) - діяльність, пов'язана з проведенням незалежного збору об'єктивної інформації про актив, що продається (купується).
Погодьтеся, що в діяльності кожної людини, яка поважає себе, незалежно від її посади та соціального статусу часто виникає питання:
Як убезпечити себе при придбанні нерухомого чи іншого майна (активу)?
Чи варто укладати контракт із малознайомим контрагентом, який пропонує вигідні умови?
Наскільки сумлінним є майбутній партнер по бізнесу, чи платоспроможний клієнт тощо?
Кожній людині, яка займається бізнесом, не чуже поняття "перевірка". Для багатьох цей термін може і не викликає особливого занепокоєння, але радості ніяк не приносить. Звісно, перевірки бувають різними, так само як і наслідки їх проведення. Однак, найактуальнішими останнім часом є перевірки, що проводяться податковими органами.
Для того, щоб повітря стало товаром, його кількість має зменшитися, вважав один із персонажів роману О.Бєляєва "Продавець повітря", а от для того, щоб ваша квартира чи будинок почали прямо поповнювати бюджет потрібно, щоб нерухомості було якомога більше. Питання техніки: як платити і скільки.
Почнеться це все з 01 липня 2013 року. Як відомо, з цього моменту на адресу кожного з нас (платника податків) почнуть надходити податкові вимоги. Там будуть вказані суми, які ми зобов'язані будемо перерахувати до бюджету і до цієї операції (читай - витрати з нашого гаманця) нам доведеться звикати. Можливо це несправедливо, зухвало, тощо - так ми вважаємо завжди, коли державі хочеться щось за наш рахунок, але нічого вже з цим не поробиш. Платити доведеться.
Справедливості заради треба сказати, що такий податок є майже у всіх європейських країнах. І хоча нам зараз абсолютно байдуже, що там у них, наявність пільги з цього податку в нас зацікавить кожного. Як її застосувати?
Відомо, що пільга стосовно житлової нерухомості вимірюється у квадратних метрах: для квартир - 120 кв.м., для житлового будинку - 250 кв.м. Зверніть увагу - не загальної, а саме житлової площі!
Щоб не вдаватися в юридичну казуїстику наведу приклад, який поставить усе на свої місця.
Скажімо, у вас тільки одна квартира площею 90 кв. м, з якої житлова - 60 кв. м. Чи означає це, що 60 - 120 = -60 і податок ви не платите? Правильно! А що, якщо будинок має площу 500 кв. м, де житлова - 240. Чи означає це, що 240 - 250 = -10, і в цьому випадку податок ви не платите? Правильно, не платите.
Водночас, якщо у вас дві квартири, в одній із них житлова площа менш як 120 кв. м. і податок тут ви не платите, натомість по іншій сплачуєте сповна, який би розмір житлової площі в ній не був (припустимо, що житлова площа становить 40 кв. м.). Саме ці 40 кв. м. і будуть включені в розрахунок податку. Якщо врахувати, що мінімальна зарплата встановлена Урядом на сьогоднішній день 1147 грн. на місяць, а базова ставка податку на нерухомість становить 1% від мінімальної заробітної плати, помноженої на метраж, розрахунок виглядатиме так:
За першою квартирою: податок = 0; за другою: 40 х 1147 грн. х 1% = 458 грн. 80 коп. Цю суму доведеться сплатити один раз на рік. Як бачите пільгу застосовано тільки до одного об'єкта нерухомості.
Для квартири, житлова площа якої перевищує 240 кв. м., а житлового будинку - 500 кв. м., ставка податку становитиме вже 2,7% розміру мінімальної заробітної плати за кожний кв. м. житлової площі і в цих випадках цифри матимуть більш значний розмір.
Думаю не зайвим буде нагадати, що розрахунок податку здійснюватимуть податкові адміністрації самостійно на основі даних БТІ, після чого податкові вимоги надходитимуть до платників податків поштою. Рекомендуємо віднестися до цього найсерйознішим чином. Якщо ваш випадок складніший за описані вище: кілька власників, об'єктів нерухомості, незареєстрована нерухомість, спірне майно тощо, у такому разі заздалегідь з'ясовуйте, яким чином буде розраховано податок, щоб надалі не довелося роками домагатися правди. Час поки що є.
Хочемо ми цього чи ні, але законодавча та виконавча влада продовжує "творити" нові нормативні акти, які нібито мають змінити наше життя на краще. Що нового чекати за минулий місяць?
АТ «Адвокатська фірма «ADVICE»
Адвокат Кулаков Віталій
Ми вже давно звикли, що Податковий кодекс України систематично доповнюється новими нормами, які тією чи іншою мірою змінюють правила гри для платника податків. Не винятком стала і нинішня влада, яка ухвалила на засіданні Верховної Ради України Закон України від 27.03.2014 р. № 1166 «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного розвитку України», Закон України від 10.04.2014 р. № 1200 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ліквідації окремих неузгодженостей норм законодавства».
У цій статті ми не аналізуватимемо повністю всі законодавчі зміни, а зупинимося лише на нововведеннях, які цікавлять кожного громадянина та пов'язані з податком на доходи фізичних осіб.
Відразу варто зазначити, що зміни, про які йтиметься у статті, набирають чинності з 1 липня 2014 року, крім норм щодо оподаткування дивідендів, які діятимуть з 1 січня 2015 року.
Внесено зміни до ст.ст. 164, 165 Податкового кодексу України, які встановлюють перелік доходів, які включаються та не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Так, відповідно до прийнятих змін, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається:
- дохід у вигляді процентів у сумі, що не перевищує на рік сімнадцять прожиткових мінімумів для працездатної особи (станом на 1 січня звітного податкового року);
- суми пенсій у розмірі, що не перевищує десять тисяч гривень на місяць.
При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається:
- дохід у вигляді відсотків на поточні банківські вклади, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виплати заробітної плати;
- частина перевищення суми пенсій понад десять тисяч гривень на місяць.
Крім цього, внесено зміни до ст. 167 Податкового кодексу України, а саме підпункт 167.1 доповнено новою нормою – «оподаткування відсотків, дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку, нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб протягом місяця, здійснюється податковим агентом під час кожного нарахування (виплати) із застосуванням ставки15 %, що виключає обов'язки одержувача таких доходів здійснювати річний перерахунок за сукупністю ставок».
Однак, наприклад, згідно з п. 167.2 Податкового кодексу України, ставка податку становить 5 % бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як відсоток на поточний чи депозитний банківський рахунок; дохід у вигляді дивідендів; відсоток на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній організації та ін.
Враховуючи таку ситуацію, можна стверджувати, що ставка податку 15% не застосовується до доходів, визначених у пунктах 167.2 статті 167 Податкового кодексу України.
Відповідно до змін, внесених до ст. 167.5 Податкового кодексу України, при перерахунку загального річного оподатковуваного доходу для бази оподаткування доходів у вигляді процентів, дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку застосовуються такі ставки:
- 15% - якщо база оподаткування звітного податкового року не перевищує 204 прожиткові мінімуми;
- 20% - якщо база оподаткування звітного податкового року перевищує 204 прожиткові мінімуми, але не перевищує 396 прожиткових мінімумів;
- 25% - якщо база оподаткування звітного податкового року перевищує 396 прожиткових мінімумів.
При цьому, внесено зміни до п. 176.1 Податкового кодексу України, згідно з якими платник податків додатково зобов'язаний:
- подати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року, якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувались, надавалися) у формі відсотків, (сума яких перевищує на рік 17 прожиткових мінімумів, встановлених законом на 1 січня звітного року) ), дивідендів, роялті, інвестиційного прибутку та здійснити річний перерахунок податку.
Нарахований за результатами річного перерахунку податок зменшується у сумі податку, фактично утриманого та сплаченого податковими агентами протягом звітного податкового року за ставкою 15%. Позитивна різниця податку за результатами річного перерахунку включається платником податку до річної податкової декларації.
Незрозумілим залишається одне, що робити з податком, який також було сплачено, але за іншою ставкою, ніж 15%, наприклад, за ставкою 5% (згідно з п. 167.2)? Чи враховуватиметься він за аналогією і враховуватиметься при перерахунку? Дуже хочеться вірити, що це технічний недогляд законодавця, який незабаром буде усунено.
Важливо відзначити, що внесені зміни досить часто суперечать існуючим нормам Податкового кодексу України, що лише ускладнює його розуміння простими громадянами.
Насамкінець хочу зазначити, що законодавець, незалежно від забарвлення влади, свідомо продовжує порушувати закон, запроваджуючи нові ставки податку в поточному році (нагадаємо, що згідно із законодавством України зміни ставок податку можуть запроваджуватися лише з наступного року). Можливо це вимушений захід, але виправданий він чи ні можна буде сказати пізніше. Зараз очевидно, що багато з введених чи змінених норм у певному сенсі суперечать один одному, що може призвести до подвійного тлумачення та правозастосування. Іншими словами, спрощення оподаткування ще не відчувається, а так хочеться, щоб правила гри між платником податків та державою були простими, зрозумілими та об'єктивними.
Звяжіться з нами
044 209 23 52