Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Усі наші громадяни, як і вище керівництво держави, хочуть, щоб економіка країни розвивалася стрімкими темпами. Величезне значення в цьому відіграє розвиток бізнесу в країні, залучення інвестицій, створення робочих місць, збільшення доходів громадян і, відповідно, поповнення бюджету тощо.
Для реалізації всіх вищевказаних задумів органи законодавчої та виконавчої влади ухвалили й ухвалюють низку нормативних актів, які, здавалося б, повинні поліпшити бізнес-клімат у країні. Наскільки покращилася ситуація в країні, як реагують представники бізнесу на дії контролюючих органів, до чого це може призвести - про це йтиметься у даній статті.
Для початку про податки та збори. Загалом, з прийняттям нового Податкового кодексу України намітилася позитивна тенденція зниження податкового навантаження. Однак, поступовим зниженням податку на прибуток органи державної влади обмежилися. На противагу цьому органи влади вводять додаткові збори, які в сумі не дають змоги говорити про зниження податкового навантаження на бізнес. Це легко побачити навіть не фахівцю, порівнявши рівень інфляції та рівень цін у країні. Так, держава декларує, що в країні інфляція практично дорівнює нулю, рівень податкового навантаження знижується, перевірки скорочено до мінімуму, але хто помітив зниження цін? Чому держава знизила податок на прибуток, запровадила інші "пільги", а бізнес не реагує на це шляхом зниження цін на свою продукцію і послуги? Імовірно, цьому є свої пояснення, які не безпідставні.
По-перше, поповнення бюджету ніхто не скасовував. При цьому, розмір дохідної частини бюджету, якщо аналізувати останні кілька років, тільки збільшувався (щонайменше на папері). З одного боку деякі підприємства закриваються або скорочують свій штат, оптимізують свою діяльність, скорочують обороти, що неминуче призводить до зниження рівня сплати податків. З іншого боку, ми чуємо від фіскальних органів, що державна податкова служба (нині Міністерство доходів і зборів) забезпечила виконання плану надходжень до бюджету більш ніж на 100% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це свідчить про те, що бюджет поповнюється, але за рахунок чого? Смію припустити, що однією з "паличок-виручалочок" фіскальних органів, якою вони вміло користуються, є перевірки.
Ні для кого не секрет, що останніми роками на підприємства дуже часто "телефонували" представники податкового органу і "просили" проавансувати, наприклад, податок на прибуток тощо. Для чого? Для того, щоб задекларувати виконання плану надходжень до бюджету. Якщо підприємство могло це зробити - воно робило, а якщо не могло, ось тоді був шантаж - проведення перевірки. Побоюючись перевірок, а точніше їхніх негативних наслідків, бізнес погоджувався з умовами "дружньої" взаємодії з представниками фіскальних органів.
Розуміючи, що слово "перевірка" асоціюється у бізнесу з негативом, це слово, а точніше дію, почали застосовувати всі, хто хоча б побічно має відношення до контролю за веденням господарської діяльності.
В Україні діє близько 70 контролюючих органів, половина з яких мають повноваження призупиняти та обмежувати діяльність суб'єктів господарювання. За даними Федерації роботодавців України у 2012 році таких випадків було понад 150 тис. Наслідки таких дій не складно уявити: відсутність надходжень до бюджету, зокрема, місцевого, зростання безробіття та повне розчарування в тенденціях розвитку бізнесу.
Ми можемо говорити про перевірки ПФУ, органів соціального захисту, інспекції з охорони праці, управління із захисту прав споживача та багатьох інших, які мають спеціальні функції і покликані допомогти суб'єктам господарювання привести свою діяльність у відповідність до законодавчих вимог. Саме допомогти, а не закрити чи створити умови, в яких неможливо працювати.
Однак, окремим пунктом серед перевіряючих потрібно вказати представників правоохоронної системи. До слова скажу, що фактично до економічних видів злочинів можна віднести максимум десяток складів кримінального правопорушення, серед яких основні: ухилення від сплати податків, зборів, фіктивне підприємництво, службове підроблення, шахрайство з фінансовими ресурсами, перевищення службових повноважень. Так от, пошуком цих зловмисників-представників бізнесу займається: відділ боротьби з економічною злочинністю, відділ з економічного напряму управління по боротьбі з організованою злочинністю, їхні структурні підрозділи на міському (обласному) рівні - це представники МВС України. Крім них цими ж "справами" займається управління з економічних злочинів СБУ України та його представники на місцях. Крім них одним з основних "контролерів" є податкова міліція районного, регіонального та державного рівнів. При цьому, територіальна приналежність контролюючих органів не має жодного значення, тобто, наприклад, УБОЗ або податкова Одеської області із задоволенням перевіряє підприємство Тернопільського регіону і так далі. Однак і це не все, Генеральна прокуратура та її органи на місцях також створили свій підрозділ з контролю за дотриманням законів в економічній сфері. І якщо до цих органів додати ще Антимонопольний комітет України та його найширші повноваження і нереальні штрафи, то стає сумно від того, як державні органи "люблять" представників бізнесу.
Якщо звернутися до статистики, то за даними Федерації роботодавців України щороку на утримання органів, які здійснюють контрольно-наглядові функції державна скарбниця витрачає понад два десятки мільярдів гривень, які належать платникам податків. У 2012 році суб'єкти господарювання "витримали" 2 мільйони 70 тисяч перевірок, серед яких практично 40% - позапланові. Сума накладених фінансових санкцій склала - 3,3 мільярда гривень, проте до бюджету надійшло - 990 мільйонів гривень. Таким чином, середній дохід від проведеної перевірки склав - 480 грн., а сама перевірка (її забезпечення) обійшлася державі практично в 12000 гривень, тобто економічний ефект відсутній повністю.
Крім того, деякі підприємства змушені "витримувати" по кілька десятків перевірок різних контролюючих органів щороку. Важливо зазначити, що деякі органи окрім перевірок здійснюють ще й численні запити, які сотнями надходять на підприємства різних масштабів, у яких ідеться про необхідність надання тих чи інших фінансових документів. Виконуючи обов'язкове "прохання" перевіряючих, бухгалтери (як правило, вони відповідають за первинні фінансово-господарські документи) витрачають величезну кількість часу та паперу, щоб приготувати всі документи, завірити та надати їх контролюючому органу. Який економічний ефект від цього? Бухгалтер не займається своєю діяльністю, підприємство використовує свої активи для виконання "незрозумілих" вимог контролюючих органів. Невже це можна назвати сприянням розвитку бізнесу?
Аналізуючи чинне законодавства, думки представників бізнесу та практику європейських країн, можна дійти висновку, що основними бар'єрами для розвитку бізнесу в нашій країні є: кількість та розмір податків та зборів, кількість та "якість" перевірок, дублювання функцій кількома контролюючими органами, неадекватні наслідки проведених перевірок, високий рівень корупції. Ось із цими явищами необхідно боротися, а не ухвалювати декларативні нормативні акти без наміру досягти поставленої мети.
Для початку стабілізації бізнесу необхідно:
- встановити реальний механізм зменшення податкового навантаження на бізнес, а саме, створити такі умови, щоб бізнесу було вигідніше платити всі податки, ніж користуватися сумнівними схемами оптимізації;
- зменшити кількість перевірок, хоча б шляхом ліквідації дублюючих функцій контролюючих органів;
- зменшити розмір відповідальності за порушення, пов'язані з веденням бізнесу. За первинне порушення обмежуватися попередженням і негайною ліквідацією порушення. При вторинному повторному порушенні притягувати до матеріальної відповідальності;
- посилити контроль за необґрунтованими перевірками з подальшим притягненням ініціаторів до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності;
- забезпечити реальне право на захист інтересів суб'єктів господарювання, за якого на кожну скаргу буде реальна та обґрунтована відповідь уповноваженого органу з обов'язковою оцінкою дій підлеглих, а не пересилання скарги від одного до іншого контролюючого органу; строки реагування на скарги становитимуть не більш як 10 днів, а у виключних випадках - 1-2 дні;
- забезпечити на законодавчому рівні справедливий і професійний розгляд скарг суб'єктів господарювання на дії контролюючих органів в адміністративних судах. При цьому, строки розгляду таких справ до моменту набрання законної сили судовими рішеннями не можуть становити кілька років, а мають бути адекватні ситуації, в окремих випадках мають розглядатися негайно. (наприклад, податковий орган на підставі неправомірного наказу здійснює перевірку без підстав і з порушенням податкового законодавства. Після закінчення 10-15 днів складається Акт, виносяться повідомлення-рішення тощо. Не погоджуючись із самим наказом підприємство звертається до суду, який у подальшому ухвалить рішення, яке можливо і буде на користь платника податків, однак, набере чинності не раніше, ніж через рік після такої перевірки, тобто після того, як уже виникне податковий борг керівництво притягнуть до адміністративної, а в окремих випадках і до кримінальної відповідальності);
- необхідно забезпечити дієвий механізм адміністративного оскарження дій/бездіяльності контролюючих органів, ліквідувавши принцип формалізму та корпоративної етики. Вищий орган має не тільки контролювати дії своїх підлеглих, а й притягати до відповідальності за їхні неправомірні дії, а не покривати зловживання. Створивши умови, за яких неможливо буде зловживати повноваженнями, суб'єкти господарювання, як і представники контролюючих органів, будуть у рівних умовах.
Звісно, це далеко не повний перелік дій, необхідних для створення позитивного бізнес-клімату в країні, але починати потрібно з важливого - з того, що сьогодні непокоїть і не дає розвиватися.
Створивши такі умови, суб'єктам господарювання не потрібно буде резервувати щорічно суми, які будуть призначені для прихильності контролюючих органів, не потрібно буде витрачати час на нескінченні оскарження дій фіскалів, витрачати гроші на державні мита тощо.
Резюмуючи вищенаведене, хотів би сказати, що запропоновані нововведення не є складними та нездійсненними, складним буде виправити менталітет наших чиновників, які навряд чи зможуть "жити" без бізнесу, без перевірок, без "тиску", без "влади", оскільки розмір заробітної плати для них уже давно не має жодного економічного значення...
Для реального створення ефективного бізнес-клімату необхідна політична воля, зміни законодавства та люстрація контролюючих органів з обов'язковим запровадженням для них реальної дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності за зловживання владою.
АО «Адвокатська фірма «ADVICE»
Ст. партнер, адвокат Кулаков Віталій
Звяжіться з нами
044 209 23 52