Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Звяжіться з нами
044 209 23 52
067 233 50 58
Перший день літа був ознаменований тим, що для суб'єктів ЗЕД набули чинності нові «правила гри», адже саме 1 червня поточного року набув чинності новий Митний кодекс України (далі - МК). Багатьох цікавить питання, які зміни настають, чи зміниться порядок проходження товарів через митний кордон, наскільки легше буде працювати у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на яку суму можна ввозити товари без сплати мита тощо. Спробуємо фрагментарно проаналізувати нову «митну конституцію» на предмет плюсів і мінусів.
_____________________________________________________________________________________
Плюсом МК є те, що в цьому документі законодавець фактично кодифікував і узагальнив безліч нормативних актів, які існували, що має призвести до спрощення порядку ведення ЗЕД.
Беззаперечним плюсом для наших громадян стало підвищення безмитного ліміту щодо вартості товарів, ввезених на територію України. Так, без сплати податків можна пересилати міжнародні поштові та експрес-відправлення вартістю до 300 євро (раніше до 200 євро), ввозити харчові продукти для особистого вживання на суму до 200 євро. Крім цього, відтепер відсутній обов'язок письмового декларування товарів вартістю не вище за еквівалент 1000 євро (раніше 200 євро), що ввозяться громадянами України в ручній поклажі шляхом повітряного сполучення та товарів (крім підакцизних) вартістю до 500 євро, що ввозяться іншими видами сполучення (сухопутними, морськими).
Тепер суб'єкти бізнесу зможуть самі обирати митний орган, де декларуватимуть товари незалежно від місця реєстрації. Передбачається, що на митне оформлення витрачатиметься не більше 4-х годин, інакше митники нестимуть відповідну персональну відповідальність. Не знаю, як це відобразиться на практиці, але погодьтеся, нововведення позитивне.
Новим МК зменшується перелік документів, які повинен буде подавати декларант. Своєю чергою, нові «митні правила» покладають на митні органи відповідальність за відмову визначення митної вартості та зобов'язує їх обґрунтовувати причини відмови. Можливо, це нововведення допоможе скоротити кількість судових спорів, пов'язаних із визначенням митної вартості. Крім того, дещо вдосконалено митні процедури, зокрема, щодо реекспорту, реімпорту.
Нововведенням МК слід назвати запровадження інституту уповноваженого економічного оператора (далі - УЕО), що за своєю природою має спростити взаємодію митниці та учасників ЗЕД. Такий статус може отримати компанія, яка не має заборгованості та суттєвих порушень, так би мовити, є добросовісним суб'єктом. МК передбачає шість умов, виконання яких необхідне для отримання статусу УЕО. При цьому, критерії та порядок оцінки інформації, поданої суб'єктом ЗЕД для отримання статусу УЕО, визначаються Міністерством фінансів України. Така компанія отримуватиме деякі привілеї під час проходження митного контролю, однак, порядок застосування спеціальних спрощень встановлюється Кабінетом Міністрів України. Дуже хочеться вірити, що процедура отримання статусу УЕО не стане забюрократизованою та її правила будуть простими та прозорими для компаній.
Новелою МК стало право оскаржувати (оскаржити) дії/бездіяльність, рішення митних постів, органів і самої ГТС України в «додатковій інстанції» - Міністерстві фінансів України. При цьому, положення МК прямо передбачають необхідність відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями/бездіяльністю, рішеннями митних органів у порядку, передбаченому законом. Однак, не вказано, що це за закон і коли його буде ухвалено.
У новому МК передбачено збільшення строків тимчасового ввезення транспортних засобів для громадян - нерезидентів до одного року (раніше 183 дні).
Безумовно МК, що вступив у дію, має і свої негативні моменти, про які також потрібно говорити. Суттєво може зіпсувати «імідж» МК те, що його ввели в дію дуже швидко, без належної підготовки та ухвалення КМ України та Міністерством фінансів України підзаконних нормативних актів, спрямованих на повноцінну реалізацію всіх положень МК. Ця обставина створює можливість для «маневрів» під час митного оформлення та розв'язання спірних питань (нагадаємо, що Президент України пропонував увести в дію МК з 1 січня 2013 року).
МК обмежує митні органи у вимогах пред'являти документи, які не передбачені «митною конституцією». Однак, кодекс у низці випадків передбачає можливість вимагати «інші платіжні або бухгалтерські документи». Вважаю, що цей пункт необхідно чітко розтлумачити, оскільки таке термінологічне твердження може залишати місце для «маневрування» і зловживання з боку митних органів. Але, не будемо багато говорити про недоліки, оскільки вони пов'язані з деякими неузгодженостями, які, сподіваємося, будуть незабаром усунуті шляхом прийняття підзаконних нормативних актів.
Насамкінець хочеться сказати, що нововведення - це безумовно гарний крок до розвитку, але ефективність МК значною мірою залежатиме від практичного застосування його положень митними інспекторами та їхніми керівниками.
Дуже хочеться вірити, що незважаючи на всі складнощі та нововведення, суб'єкти ЗЕД зможуть адаптувати свої бізнес-процеси до нових правил.
АО «Адвокатська фірма «ADVICE»
Адвокат Кулаков Віталій
Нинішній Податковий кодекс провів чітку межу і визначив, які податки та збори належать до місцевих.
Так, одним із таких податків, який за своєю суттю є новим, є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Саме про цей податок і піде мова в даній статті, оскільки він торкнеться всіх без винятку власників житлової нерухомості.
Новий вид податку – податок на нерухомість, який досі ще не почав активно діяти, хоч і закріплений на законодавчому рівні, незабаром може бути скасований. У ЗМІ з'явилася інформація, що невдовзі у Податковому кодексі України може з'явитися податок на майно.
Так за інформацією газети «Голос України» №101 (5351) від 02.06.2012 (газета Верховної Ради України), новий податок торкнеться фізичних та юридичних осіб – власників квартир загальною площею понад 200 кв.м та вартістю понад 1000 мінімальних заробітних плат, тобто більш як 1,09 млн. гривень; котеджів, дачних та садових будинків понад 500 кв.м та вартістю вище 2500 мінімальних заробітних плат; об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності одного платника площею понад 600 кв.м та дорожче за 3000 мінімальних заробітних плат.
Сьогодні ще не зовсім зрозумілий механізм, методика та порядок оцінювання вартості об'єктів нерухомості, тому дуже складно сказати, скільки наших співгромадян будуть платити новий податок на майно і, відповідно, спрогнозувати обсяг надходжень до бюджету.
Проте, Уряд уже підтримав законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування багатства та предметів розкоші» та направив його на дооформлення до Міністерства фінансів України, після чого законопроект буде передано на розгляд парламенту.
Подивимося, як відреагує на такі зміни наш законодавчий орган, адже практично всіх його учасників турбує питання про оподаткування багатства.
Хочеться вірити, що розум і мудрість таки переможуть і наш Парламент ухвалить виважене та корисне для України рішення.
АТ «Адвокатська фірма «ADVICE»
Адвокат Кулаков Віталій
19 квітня 2012 року набрав чинності Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва» (від 22.03.2012 р. № 4618-VI) (далі – Закон). Серед політиків, експертів та самих підприємців ходять неоднозначні висловлювання щодо доцільності ухвалення цього закону у тому вигляді, в якому ми маємо. Однак, на нашу думку, ухвалення цього закону – це все-таки крок уперед, не зважаючи на наявність у ньому суттєвих мінусів. Спробуємо частково розібратися, що нового приніс цей закон, які його недоліки і чого чекати малому і середньому бізнесу найближчим часом.
Почнемо, мабуть, із позитивних моментів. Так, на сьогоднішній день, на законодавчому рівні визначено не лише цілі та принципи державної політики у сфері розвитку малого та середнього підприємництва, а виписано й основні напрямки. Серед цих напрямів слід виділити удосконалення та спрощення порядку ведення обліку з метою оподаткування, що сьогодні є дуже актуальним для малого та середнього бізнесу; забезпечення фінансової державної підтримки малих та середніх підприємств шляхом запровадження державних програм кредитування, надання гарантій для отримання кредитів, часткової компенсації відсоткових ставок; гарантування прав суб'єктів малого та середнього підприємництва під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; сприяння спрощенню дозвільних процедур та одержанню документів дозвільного характеру.
Крім того, законодавець закріпив можливість надання державної підтримки не лише суб'єктам малого та середнього підприємництва, а й об'єктам інфраструктури підтримки малого та середнього підприємництва, до яких належать: бізнес-центри, бізнес-інкубатори, науково-технологічні центри, фонди підтримки підприємництва, лізингові компанії, консультативні центри та ін.
Відповідно до статті 15 зазначеного Закону на законодавчому рівні закріплені види державної підтримки, які включають: фінансову, інформаційну, консультативну підтримку, у тому числі підтримку у сфері інновацій, науки та промислового виробництва, підтримку суб'єктів малого та середнього підприємництва, що здійснюють експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу.
Серед окремих видів фінансової підтримки, яку планує надавати держава в особі своїх уповноважених органів, слід виділити: часткову компенсацію відсоткових ставок за кредитами, лізинговими та факторинговими платежами; надання гарантії та поруки за кредитами; надання кредитів (мікрокредитів) для створення та ведення бізнесу тощо. (Ч. 2 ст. 16 Закону).
Загалом, основи та ідея самого Закону заслуговує на похвалу, але, нам здається, що він містить чимало й негативних моментів.
Так, на думку багатьох експертів цей Закон має декларативний характер. Але дозвольте не погодитися, що це є негативним моментом. Адже Закон, по суті, встановлює основні напрямки, мету, принципи та кінцевий результат. А ось механізм досягнення таких результатів має встановлюватись якісними нормативно-правовими (відомчими) актами. Саме відсутність останніх ми б і віднесли до негативних моментів, оскільки справді Закон діє, а реальних способів реалізації, передбачених Законом механізмів фінансової державної підтримки, не існує. Крім того, у Законі недостатньо чітко визначено компетенцію органів влади у сфері підтримки малого та середнього підприємництва, недостатньо чітко виписано умови надання державної допомоги (у т. ч. надання кредитів, часткової компенсації відсоткових ставок тощо).
У таких умовах законодавчої неврегульованості наш малий та середній бізнес вимушено може бути втягнутий у корупційні схеми, пов'язані з можливістю отримання фінансової та іншої підтримки.
Крім того, законодавець не визначив чітких умов (наявності документів) отримання тієї чи іншої державної підтримки. Адже ми чудово знаємо, що якщо справа стосується держави, то бюрократичної тяганини не уникнути, наслідком чого може стати «величезний» і нереальний пакет документів, який потрібно буде подавати до відповідного компетентного органу, який «неспішно» прийматиме рішення. Не хотілося б, щоб фінансова підтримка для суб'єктів малого та середнього бізнесу стала більш ускладненою, ніж отримання кредиту у будь-якому комерційному банку.
До негативних моментів цього Закону, як і багатьох інших, ми віднесли б окремі формулювання нормативного акту. Так, у тексті Закону досить часто простежується фраза, що держава «сприяє» тому чи іншому питанню. Вибачте, кому воно сприяє? Адже вище за державу нікого і нічого немає, саме вона приймає конкретні стратегічні рішення і здійснює конкретні дії. Сприяти повинні державі, але не держава комусь.
Одним із видів державної підтримки є консультативна підтримка. Звичайно, це позитивний момент. Але в Законі зовсім не зазначено, який же головний орган надаватиме і здійснюватиме цю консультативну підтримку, яку юридичну силу матиме цей консультативний висновок, чи ці висновки не суперечитимуть консультативним висновкам, наприклад, податкових чи митних органів. Адже дуже багато прикладів, коли підприємство з одного питання має консультативний висновок Держкомпідприємництва та ДПС України, які діаметрально протилежні. Як влаштовувати правовий кастинг?
Резюмуючи вищесказане вважаємо, що Закон, загалом, є позитивним, однак має бути доопрацьований шляхом внесення до нього доповнень, а саме:
- визначити чіткий механізм та порядок отримання державної підтримки (фінансового характеру) з метою унеможливлення корупційних дій;
- визначити єдиний уповноважений державний орган не нижчий за статус ДПС України, який надаватиме консультативну підтримку підприємництву, а його висновки не суперечитимуть висновкам фіскальних органів;
- визначити вид та ступінь відповідальності посадових осіб органів державної влади за порушення норм цього Закону.
АТ «Адвокатська фірма «ADVICE»
Адвокат Кулаков Віталій
Звяжіться з нами
044 209 23 52