Земельний податок – правомірність нарахування!

Сьогодні фіскальна служба намагається виконати найважливішу свою функцію - наповнення бюджету. Забезпечення наповнення бюджету здійснюється в т.ч. за рахунок винесення податкових повідомлень – рішень по сплаті земельного податку з фізичних осіб.

Мова саме йде про земельний податок, платниками якого є фізичні особи, фізичні особи підприємці та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки та, які є користувачами даних ділянок згідно актів на право власності та відповідно договорів користування (оренди).

Проте контролюючий орган вважає, що якщо у платника податків відсутній акт на право власності чи договір оренди земельної ділянки, але при цьому є у власності приміщення (житловий або нежитловий фонд), або частина приміщення, то необхідно платити за землю в межах геометричного розташування такого приміщення.

При цьому, фіскальний орган не перевіряє чи є власник – фізична особа зареєстрованим як підприємець, або чи є платником єдиного податку. Варто зазначити, що за загальним правилом, дана категорія звільняється від сплати земельного податку.

Крім того, фіскали застосовують максимальні коефіцієнти на функціональне використання землі, локальний коефіцієнт на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони, що значно збільшує розмір податку, хоча ці коефіцієнти суттєво відрізняються один від одного. Фіскалами не перевіряється функціональне використання земельної ділянки, чи це комерційне призначення з коефіцієнтом, наприклад 2,5, чи це промисловість – 1,2.

Сьогодні у розрахунках (формулі) земельного податку, можна побачити застосування двох коефіцієнтів індексації грошової оцінки за два попередні роки, але не зрозуміло чому?

Вважаємо, що при визначені розміру земельного податку необхідна якісна взаємодія органів державної влади між собою. Це дасть можливість отримувати об’єктивну інформацію, визначати правильні цифри та формули та, саме головне, - буде формувати у свідомості платників податків добрі враження від діяльності податкового органу. Нажаль, але наразі навпаки.

Наприклад, власник землі є пенсіонер за віком, а йому приходить податкове повідомлення – рішення про сплату податків. Однак, відповідно до ст. 281 Податкового кодексу, особа має пільгу (звільняється від сплати) щодо земельного податку для фізичних осіб. Це очевидно. Що робити цій особі? Звичайно йти до суду, платити судовий збір, наймати адвоката і т.д.

Все це викликає лише негатив. Якщо б податковий орган перевірив всі дані, знав про пільги, то ймовірно, проблем у такого власника не було б.

Звісно, податки мають бути сплачені в повному обсязі з метою виконання державою своїх функцій.  

Проте підхід та критерії залучення до сплати податків платників через податкові рішення має бути правомірним, та за відсутності корупційних складових та непрофесіоналізму.

Аудит Консалтинг Груп «ADVICE»

Солнцев Руслан

• Предыдущее: Електронний кабінет платника податків: проект податкової реформи – 2016
• Следующее: ПІДСУМКИ РОКУ КОМПАНІЇ