У ЯКИХ ВИПАДКАХ БАНК НЕ ЗМОЖЕ ЗАБРАТИ МАЙНА ЗА ДОВГИ?

Усі ми пам'ятаємо, як ще кілька років тому практично всі громадяни нашої країни стрімко «штурмували» банківські установи з метою взяти «вигідний» кредит, чи то на квартиру, чи то на автомобіль, чи інше майно.

І все б добре, але кредитні кошти необхідно повертати... І ось тут, з урахуванням фінансово-економічної ситуації, що склалася в Україні, багато громадян зіткнулися з проблемою повернення заборгованості. Неабияку роль у цьому відіграв і курс долара щодо гривні, який продовжує бити рекорди. Усі ці чинники лише збільшують заборгованість наших співгромадян перед банками, тож проблема вийшла на найвищий рівень.

Так, зовсім недавно Верховна Рада України вирішила ухвалити черговий закон, який зміг би врегулювати особливості погашення заборгованості в іноземній валюті, порядок конвертації кредитів у гривню тощо. Розуміючи, що для розробки такого законопроекту знадобиться час, наш законодавчий орган уже вирішив зробити «подарунок» нашим співвітчизникам і запровадив мораторій на примусове відчуження нерухомого майна боржників за договорами споживчого кредиту в іноземній валюті.

Багато хто сприйняв цей закон як порятунок, інші – як можливість взагалі не платити за кредитами, третину – чекають від банків якихось «підлостей».

Метою цієї статті є роз'яснення нашим громадянам основних положень мораторію, визначити на кого та на яке майно він поширюється.

Отже, мораторій поширюється на стягнення житлової нерухомості, яка використовується як постійне проживання або є об'єктом незавершеного будівництва (за умови, що у боржника немає у власності іншої житлової нерухомості). Загальна площа такої нерухомості не повинна перевищувати 250 кв. – для житлового будинку, та 140 кв.м. – для квартир.

При цьому мораторій поширюється виключно на житлову нерухомість (заборона на нежитлову нерухомість – офіси, склади тощо ніхто не вводив). До того ж, дія мораторію може поширюватися лише на громадян України та лише за споживчими кредитами, наданими банками, і, що дуже важливо – лише у валюті.

Законодавець чітко дав зрозуміти, що не дотримання хоч одного з положень, веде до того, що мораторій на стягнення майна не діятиме.

Це говорить про те, що розраховувати на підтримку держави у вигляді дії мораторію не зможуть: іноземці; юридичні особи; позичальники, які передали в заставу нерухомість, що не належить до житлової або площа якої більша за встановлену.

За оцінками експертів, введений мораторій поширюватиметься приблизно лише на ¼ частину всіх валютних кредитів.

Однак, ті, хто підпадає під дію мораторію, можуть розраховувати на закриття чи призупинення всіх судових спорів, а також виконавчих проваджень щодо звернення стягнення на нерухоме майно у порядку, встановленому законом.

Водночас хочемо звернути увагу боржників на те, що мораторій має тимчасовий характер, не позбавляє банки можливості нараховувати неустойку (пеня, штраф). Крім цього, мораторій не є списанням боргу, тож кредитні кошти рано чи пізно треба буде повертати.

Підсумовуючи, хочемо сказати, що загалом, для людей, які підпадають під дію мораторію, запроваджена заборона на стягнення нерухомості – це порятунок та надія на позитивне вирішення конфліктної ситуації з банками.

АТ «Адвокатська фірма «ADVICE»

Адвокат, керуючий партнер Кулаков Віталій

• Следующее: ПОДАТОК НА ДЕПОЗИТИ – Чергові нововведення