Отримати відсотки за договором позики тепер реально

Кожен з нас, так чи інакше, зустрічався з проблемою нестачі грошових коштів чи то на купівлю автомобіля, квартири, чи то на здійснення господарської діяльності тощо. У таких випадках людина завжди вдається до такого інституту, як позика.

Якщо за часів стабільного економічного розвитку з цим проблем, загалом, не виникало, оскільки фінансові установи фактично "билися" за те, щоб дати гроші саме вам, то останнім часом умови отримання грошових коштів значно посилилися. Але що робити, якщо гроші потрібні, а банк (фінансова організація) виставляє нереальні умови? Починаємо позичати у знайомих, сусідів, друзів, партнерів тощо. Пишемо розписки, укладаємо договори позики, включаємо в умови договору обов'язкову сплату відсотків, штрафних санкцій тощо. Але ось прийшла пора повертати борг, а можливостей немає. Претензія, позов, судовий розгляд, арешт майна тощо.

У цій статті мова піде про те, чи законно взагалі надавати позику, якими нормативними актами можна керуватися при цьому і чи правомірне стягнення відсотків?

Потрібно відразу сказати, що судова практика хоч загалом і має єдину думку, але в окремих ситуаціях вона дуже суперечлива.

Так, практично в усіх спорах, предметом яких було стягнення заборгованості за договором позики, позивачами порушувалося питання щодо стягнення не лише основного боргу, а й відсотків за користування грошовими коштами. Здебільшого суди відмовляли у стягненні відсотків, мотивуючи своє рішення тим, що Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" не надає такому позичальникові повноважень передавати гроші та отримувати за це відсотки.

Однак, нещодавно винесена Верховним Судом України постанова, суттєво вплинула на практику вирішення спірних взаємовідносин. Так, на думку ВСУ, Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" поширюються лише на спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг. Простіше кажучи, отримувати ліцензії на здійснення кредитної діяльності на території України мають лише банки та небанківські фінансові установи (фінкомпанії, кредитні спілки тощо). Таким чином, ВСУ підтвердив, що вищевказаний закон не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб. З цього випливає незвичайна і парадоксальна ситуація: тепер позичати гроші можна у валюті під будь-які відсотки необмеженій кількості юридичних і фізичних осіб без отримання спеціальних ліцензій і контролю з боку НБУ, Нацкомфінпослуг і Держфінмоніторингу - абсолютно законно на території України (якщо ви не спеціальний суб'єкт). Парадокс у тому, що спеціалізованим установам (банкам) ще в червні 2009 року заборонили надавати валютні кредити населенню.

Крім того, норми Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" містять перелік випадків, коли для здійснення операцій необхідна наявність генеральної або індивідуальної ліцензії. Важливо сказати, що серед цього переліку ви не зустрінете надання та отримання позики в іноземній валюті. Йдеться лише про кредитні взаємовідносини.

Це означає, що якщо юридичні та фізичні особи будуть у назві договору писати не договір кредиту, а, наприклад, договір позики, то жодних законодавчих обмежень для таких суб'єктів уже не буде.

Наслідки такого рішення ВСУ можуть бути різними. По-перше, тепер суди повинні виносити рішення, задовольняючи вимоги про стягнення відсотків. По-друге, кількість таких спорів може різко збільшитися, тому що позикодавці, яким не повернули борг (за відсотками), усі кинуться до судів за отриманням потрібних для них рішень про стягнення відсотків. По-третє, зазначені правовідносини можуть ще більше піти в тінь, що не дасть змоги уповноваженим структурам контролювати фінансові потоки населення. По-четверте, дуже проблематичним стане захист прав позичальника через Закон України "Про захист прав споживача". По-п'яте, "дозвіл" діяти без отримання ліцензій, без державного контролю тощо може призвести до створення фінансових пірамід і, як наслідок, негатив для наших людей. Висновок напрошується один - для всіх учасників ринку фінансових послуг мають бути єдині правила гри. Усіх учасників такого ринку повинні контролювати уповноважені державні органи, які при цьому повинні захищати інтереси і права учасників та споживачів цих послуг. Думаю це буде найдієвіший шлях до захисту цивілізованого кредитування в нашій країні.

АО «Адвокатська фірма «ADVICE»

Адвокат Кулаков В.В.

• Следующее: Державна підтримка малого та середнього підприємництва